К.В. Рєпіна. ПРО ЕТАПНІСТЬ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ У КАРБОНАТНИХ ПОРОДАХ ЗОНИ ЗЧЛЕНУВАННЯ ДОНБАСУ З ПРИАЗОВСЬКИМ МЕГАБЛОКОМ (НА ПРИКЛАДІ НОВОТРОЇЦЬКОГО РОДОВИЩА)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.02.020

УДК 553.2

ПРО ЕТАПНІСТЬ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ У КАРБОНАТНИХ ПОРОДАХ ЗОНИ ЗЧЛЕНУВАННЯ ДОНБАСУ З ПРИАЗОВСЬКИМ МЕГАБЛОКОМ (НА ПРИКЛАДІ НОВОТРОЇЦЬКОГО РОДОВИЩА)

К.В. Рєпіна, аспірант.

Донецький національний технічний університет

85302, м. Покровськ, Україна, пл. Шибанкова, 2

E-mail: ecoseka@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-1382-2105

Т.П. Волкова, д-р геол. наук, проф.

Донецький національний технічний університет

85302, м. Покровськ, Україна, пл. Шибанкова, 2

E-mail: voltep4@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-2492-6310

В.М. Загнітко, д-р геол. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут "Інститут геології"

03022, Київ, Україна, вул. Васильківська, 90

E-mail: zagnitkow@i.ua

ResearcherID I-2246-2018

В.С. Мороз, наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення

ім. М.П. Семененка НАН України

03142, Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: office.igmr@gmail.com

Л.І. Проскурка, мол. наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення

ім. М.П. Семененка НАН України

03142, Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: igmrproskurko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5760-2000

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2020, 42 (2): 20-31

Анотація: 

Наведено результати вивчення геохімічних особливостей карбонатних порід і рудних асоціацій зони зчленування Донецької складчастої області та Приазовського мегаблоку Українського щита, зокрема Новотроїцького родовища карбонатної сировини та суміжних ділянок. Новотроїцьке родовище складається з ряду блоків, що обмежені з усіх боків скидами. Північна межа західної ділянки родовища проходить по західному закінченню Південно-Волноваського скиду. З півдня ділянку обмежує субширотний Доломітний скид. Західна межа цієї ділянки збігається з Велико-Анадольським скидом. Рудна мінералізація на родовищі представлена сульфідами Cu, Pb, Zn, Mo та ін. Сульфідна мінералізація трапляється як у прожилках, так і у вигляді вкраплеників піриту, халькопіриту, борніту, арсенопіриту, халькозину в основній масі порід. У кварцових прожилках або зонах дроблення в асоціації з халькопіритом, галенітом, сфалеритом, присутні зерна молібденіту. В деяких свердловинах Новотроїцького родовища, розташованих поблизу Велико-Анадольського скиду, в породах карбону виявлена флюоритова мінералізація. Ізотопно-геохімічні дослідження карбонатних жил та прожилків і вмісних порід, з урахуванням інших геохімічних та мінералогічних особливостей, дало змогу виявити кілька груп карбонатних парагенезів, які відповідають етапам мінералоутворення. Перший етап мінералоутворення в Зоні зчленування Донбасу з Приазовським блоком Українського щита, зумовлений динамікою морського режиму в карбоні. Зразки звичайних вапняків Новотроїцького родовища мали типовий для подібних порід ізотопний склад вуглецю і кисню карбонатів. Наявність від’ємних значень δ13C вказує на зміну морського режиму у бік більш відновлювальних умов, характерних для раннього візе C1va. Другий і третій етапи мінералоутворення пов’язані з фазами тектоно-магматичної активізації у девонську і перм-тріасову епохи. В цілому переважали середньо- і низькотемпературні рудоутворювальні гідротерми. З підвищенням температури з карбонатних порід виділялась вода, яка під час взаємодії з вмісними породами перетворювалася у мінералоутворювальний флюїд. У результаті проходження її через проникні тріщинуваті, брекчійовані і меланжовані карбонатні породи, відбувалося перевідкладення карбонатної речовини і утворення рудних мінералів. Діапазон зміни ізотопного складу цих карбонатів варіює в широких межах залежно від температури флюїдів. Подальші етапи мінералоутворення реалізовувались у процесах багаторазового розчинення-перевідкладення карбонатів, пов’язаних із тектонічними блоковими дислокаціями Зони зчленування і циркуляцією розчинів у проникних ділянках порід. При цьому тривав абіогенний розподіл ізотопів вуглецю, коли в залишкових карбонатах відбувалося нагромадження важкого ізотопа 13С, а легші ізотопи 12С покидали зони мінералізації.

Ключові слова: вапняки, доломіти, тектонічні зони, штоки андезитів, рудопрояви, ізотопний склад карбонатів, процеси мінералоутворення.

Література:

  1. Артеменко О.В., Артеменко В.М. Рідкіснометалева мінералізація в теригенно-карбонатних комплексах Південного Донбасу. Мінерал. зб. 2002. № 52, вип. 2. С. 147—150.
  2. Братусь М. Ізотопний склад вуглецю й кисню в мінералах рудоносних та вмісних порід родовищ України. Мінерал. зб. 2011. № 61, вип. 1—2. С. 89—113.
  3. Волостных Г.Т. Аргиллизация и оруденение. М.: Недра, 1972. 240 с.
  4. Галимов Э.М. Геохимия стабильных изотопов углерода. М.: Недра, 1968. 226 с.
  5. Загнитко В.Н., Луговая И.П. Изотопная геохимия карбонатных и железисто-кремнистых пород. Киев: Наук. думка, 1989. 316 с.
  6. Лазаренко Е.К., Панов Б.С., Павлишин В.И. Минералогия Донецкого бассейна. Ч. II. Киев: Наук. думка, 1975. 502 с.
  7. Калашник А.А., Кузьмин А.В. Металлогеническое разнообразие Волновахской рудной зоны в связи с особенностями глубинного строения литосферы Приазовского мегаблока УЩ. Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Геол. 2018. Вип. 2(81). С. 49—56. http://doi.org/10.17721/1728-2713.81.08
  8. Козлов В.В., Смирнова С.К., Шамаев О.Т. Источники рудообразующих элементов по изотопным данным. Материалы конф. к 110-летию со дня рожд. Д.С. Коржинского. Москва, ИГЕМ РАН, 7—9 окт. 2009. М., 2009. С. 183—186.
  9. Панов Б.С., Корчемагін В.О., Пілот І. Про ізотопний склад кисню та вуглецю Донецького басейну. Допов. АН УРСР. Сер. Б. 1974. № 3. С. 225—227.
  10. Панов Б.С., Алехин В.И. Мінералогія Каракубського поліметалевого рудопрояву в нижньокам’яновугільних вапняках. Мінерал. зб. 2004. № 54, вип. 2. С. 166—173.
  11. Силаев В.И., Хазов А.Ф. Изотопное диспропорционирование карбонатного углерода в процессах гипергенно-экзогенной перегруппировки вещества земной коры. Сыктывкар: Геопринт, 2003. 41 с.
  12. Черницина О.М. Мінеральні асоціації низькотемпературних метасоматитів, які супроводжують золоте зруденіння (Докучаївський рудний район). Мінерал. зб. 2002. № 52, вип. 2. С. 72—77.
  13. Юшин А.А., Коренев В.В., Стрекозов С.Н. Сопряженные геохимические аномалии как фактор оценки минерагенического потенциала Зоны сочленения Донбасса с Приазовским блоком Украинского щита. Науч. тр. ДонНТУ. Сер. горно-геол. 2008. Вып. 8(136). С. 244—249.
  14. Козар Н.А., Стрекозов С.Н., Гребенюк А.Н., Алехин В.И., Панов Б.С. Новые данные о рудоносности Южно-Донбасского глубинного разлома. Науч. тр. ДонНТУ. Сер. горно-геол. 2002. Вып. 54. С. 99—102.
  15. Veizer J., Ala D., Azmy K., Bruckschen P., Buhl D., Bruhn F., Carden G.A.F., Diener A., Ebneth S., Godderis Y., Jasper T., Korte C., Pawellek F., Podlaha O.G., Strauss H. 87Sr/86Sr, δ13С and δ18O evolution of Phanerozoic seawater. Chemical Geology. 1999. 161, Iss. 1—3. P. 59—88. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(99)00081-9
  16. Repina K.V. Natural factors forming the quality of carbonate raw materials. J. Geology, Geography and Geoecology. 2018. 27(3). P. 495—503.
  17. Мачулина А.С. Геологические условия формирования "черного курильщика" в Донбассе. Допов. НАН України. 2008. № 12. С. 107—110.
  18. Тейс Р.В., Найдин Д.П. Палеотермометрия и изотопный состав кислорода органогенных карбонатов. М.: Наука, 1973. 255 с.

PDF

Ukrainian