І.В. Кураєва. ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ Pb, Mo, Cu ТА Zn У ВОДАХ АРТЕЗІАНСЬКИХ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ (У МЕЖАХ КИЇВСЬКОГО РОДОВИЩА)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.02.063

УДК 550.4:556.3:502/504 (477)

ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ Pb, Mo, Cu ТА Zn У ВОДАХ АРТЕЗІАНСЬКИХ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ (У МЕЖАХ КИЇВСЬКОГО РОДОВИЩА)

І.В. Кураєва, д-р геол. наук, проф., зав. від. Інститут геохімії,

мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: KI4412674@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-3113-7782

Т.О. Кошлякова, канд. геол. наук, старш. наук. співроб. Інститут геохімії,

мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: geol@bigmir.net

https://orcid.org/0000-0001-8551-3531

К.С. Злобіна, канд. геол. наук, наук. співроб. Інститут геохімії,

мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: ecaterinka@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8823-4642

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2020, 42 (2): 63-73

Анотація: Представлено результати вивчення гідрогеохімічних особливостей розподілу провідних екологоформівних мікроелементів (Pb, Mo, Cu та Zn) у питних артезіанських водоносних горизонтах у межах Київського родовища підземних вод. Виконано порівняльний аналіз величин гранично допустимих концентрацій (ГДК) основних макро- та мікрокомпонентів для питних підземних вод за вітчизняними та закордонними нормативними документами. Зроблено висновок, що найжорсткішими щодо вмісту макроелементів є вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, а щодо мікроелементів — вітчизняні нормативи, а саме — Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За допомогою статистичних методів проаналізовано розподіл досліджуваних мікроелементів у підземних водах сеноман-келовейського водоносного комплексу та байоського водоносного горизонту. За результатами дослідження виявлено перевищення ГДК за свинцем в деяких свердловинах. Окрім того встановлено, що середні концентрації мікроелементів у байоському водоносному горизонті є вищими, ніж у сеноман-келовейському комплексі. Висунуте припущення щодо взаємодоповнювального впливу природних (літологічний склад водовмісної товщі) та техногенних (забруднення зони аерації важкими металами, виклинювання водотривких шарів уздовж р. Дніпро, інверсія гідродинамічного потоку підземних вод) факторів, що впливає на вміст цих мікроелементів у глибинних водоносних горизонтах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Наголошено на необхідності виконання подальших досліджень, спрямованих на виявлення закономірностей розподілу і форм міграції мікро- та ультрамікроелементів у підземних водах за допомогою методу термодинамічного моделювання.

Ключові слова: підземні води, екологоформівні мікроелементи, гранично допустима концентрація, екологічна гідрогеохімія, важкі метали, Київське родовище.

Література:

  1. Гончарук В.В. Особенности происхождения воды на планете Земля. Новые подходы к оценке качества. Химия и технология воды. 2018. 40, № 1(261). С. 3—21.
  2. Девис Дж.С. Статистический анализ данных в геологии: В 2 кн. М.: Недра, 1990. Кн. 1. 319 с.
  3. Жовинский Э.Я., Крюченко Н.О. Радон в окружающей среде г. Киев и г. Афины. Пошукова та екологічна геохімія. 2007. 6, № 1. С. 32—35.
  4. Злобіна К.С. Геохімія питних артезіанських вод бортової частини Дніпровського артезіанського басейну (на прикладі м. Київ): автореф. дис. … канд. геол. наук. Київ, 2013. 20 c.
  5. Кошлякова Т.О. Техногенна еволюція хімічного складу підземних вод сеноман-келовейського водоносного комплексу на території м. Київ: автореф. дис. … канд. геол. наук. Київ, 2015. 21 с.
  6. Мінеральні ресурси України. URL: http://minerals-ua.info/golovna/vodi-pidzemni (дата звернення: 02.01.2020).
  7. Музгин В.Н., Емельянова H.H., Пупышев А.А. Масс-спектрометрия с индуктивно-связанной плазмой — новый метод в аналитической химии. Аналитика и контроль. 1998. № 3—4. С. 3—25.
  8. Осадчий В.І. Методологічні основи дослідження чинників та процесів формування хімічного складу поверхневих вод України: автореф. дис. … канд. геол.-мін. наук. Київ, 2008. 32 с.
  9. Рудько Г. Медична геологія — новий напрям розвитку науки та практики. Геолог України. 2012. № 4. С. 48—51.
  10. Самчук А.І., Кураєва І.В., Гродзинська Г.А. Важкі метали в об’єктах довкілля Київського мегаполісу. Київ: Наш формат, 2019. 164 с.
  11. Сидоренко О.А., Приходько В.Ф. Екологічний атлас Києва. Київ: Інтермедіа, 2006. 60 с.
  12. Шестопалов В.М., Климчук А.Б., Онищенко И.П. Развитие гидрогеологии в мире и гидрогеологические исследования в Институте геологических наук НАН Украины. Геол. журн. 2018. 364, № 3. С. 6—58. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2018.3.142261
  13. Abrahan Mora, Jurgen Mahlknecht, Laura Rosales-Lagarde, Arturo Hernandez-Antonio. Assessment of major ions and trace elements in groundwater supplied to the Monterrey metropolitan area, Nuevo Leуn, Mexico. Environmental Monitoring and Assessment. 189. 2017. P. 394 (1—15). https://doi.org/10.1007/s10661-017-6096-y
  14. Akhilesh Jinwal, Savita Dixit, Suman Malik. Some Trace Elements Investigation in Ground Water of Bhopal & Sehore District in Madhya Pradesh: India. J. Applied Sciences and Environmental Management. 13(4). 2009. P. 47—50.
  15. Arunas Jurevicius, Jonas Diliunas, Edmundas Jagminas, Vaclovas Bajorinas. Migration forms of chemical elements in shallow groundwater in Lithuania. Polish Geological Institute Special Papers. 18. 2005. P. 39—44.
  16. Sajjad Hussain, Muhammad Habib-Ur-Rehman, Tasawar Khanam, Abbas Sheer, Zhang Kebin, Yang Jianjun. Health risk assessment of different heavy metals dissolved in drinking water. Int. J. Environmental Research and Public Health. 16. 2019. P. 1737(1—14). https://doi.org/10.3390/ijerph16101737

PDF

Ukrainian