М.М. Дараган, ЗАГАДКОВІ КАМЕНІ-СФЕРОЇДИ ЗІ СКІФСЬКОГО ЗАХОРОНЕННЯ ЧЕРВОНИЙ ПОДІЛ В УКРАЇНІ: ПЕТРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МІСЦЕ ВИДОБУТКУ СИРОВИННОГО МАТЕРІАЛУ, МЕТОД ОБРОБКИ

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.03.104

УДК 552.4+904.5

ЗАГАДКОВІ КАМЕНІ-СФЕРОЇДИ ЗІ СКІФСЬКОГО ЗАХОРОНЕННЯ ЧЕРВОНИЙ ПОДІЛ В УКРАЇНІ: ПЕТРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МІСЦЕ ВИДОБУТКУ СИРОВИННОГО МАТЕРІАЛУ, МЕТОД ОБРОБКИ

М.М. Дараган, канд. археолог. наук, наук. співроб.

Інститут археології НАН України

04210, м. Київ, Україна, пр-т Героїв Сталінграда, 12

E-mail: darmar@ukr.net; orcid: 0000-0003-1019-9407

О.В. Митрохин, д-р геол. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Навчально-науковий інститут "Інститут геології"

03022, м. Київ, Україна, вул. Васильківська, 90

E-mail: mitrokhin.a.v@ukr.net; orcid: 0000-0001-6269-0092

Мова: англійська

Мінералогічний журнал 2021, 43 (3): 104-112

Анотація: Наведено результати петрографічного дослідження 80 каменів-сфероїдів зі скіфського захоронення с. Червоний Поділ. З’ясовано, що всі вивчені камені-cфероїди виготовлено з однотипних метаморфічних гірських порід — актинолітитів. Петрографічні особливості актинолітитів свідчать, що кам’яна сировина для їх виготовлення видобувалася на одному "родовищі". Припускається, що найімовірнішим місцем її видобутку є Середньопридніпровський район Українського щита. Цілком можливо, що природні виходи актинолітитів унаслідок процесів фізичного вивітрювання, могли початково мати кульову окремість, яка надавала змогу відокремлювати кам’яні заготівки грубо-сферичної форми безпосередньо на місці видобутку. Хоча вивчені камені-сфероїди с. Червоний Поділ здебільшого отримали свою сферичну форму у процесі штучного випалу, що виявлено у поверхневому "лущенні" та окиснені зовнішніх частин кам’яних заготівок. Частина випалених заготівок після випалу тією чи іншою мірою підлягали шліфуванню з використанням кам’яних абразивних матеріалів. Усі перелічені факти дають змогу дійти висновку, що у захороненні с. Червоний Поділ ми маємо справу з каменями-сфероїдами, які ілюструють послідовні стадії оброблення первинної актинолітитової сировини. Їх власник міг мати спеціальні знання стосовно їх видобутку, виробництва та використання.

Ключові слова: археологічна петрографія, актинолітити, кам’яні артефакти, Скіфи.

Література:

  1. Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова могила. (Сер. Курганы Украины, Т. 2). Киев: Изд. дом "Скиф", 2012. 752 с.
  2. Бунятян Е.П. Методика социальных реконструкций в археологии. На материале скифских могильников IV—III вв. до н. э. Киев: Наук. думка, 1985. 233 с.
  3. Гаврилюк Н.А. Домашнее производство и быт степных скифов. Киев: Наук. думка, 1989. 122 с.
  4. Гаврилюк Н.А. Экономика степной Скифии VI—III вв. до н.э. Киев: KНТ, 2013. 712 с.
  5. Граков Б.Н. Скифские погребения на Никопольском курганном поле. Материалы и исследования по археологии СССР. Вып. 115. Москва: Изд-во АН СССР, 1962. С. 56—114.
  6. Дараган М.Н., Полин С.В. Геоинформационная система "Курганы Украины". Археология и геоинформатика. Тез. докл. Третья Междунар. конф. Москва: ИА РАН, 2017. С. 17—19.
  7. Дедюлькин, А.В. "Пращевые" камни в погребениях скифской эпохи. Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материалы Междунар. науч. конф., посвящ. памяти А.И. Мелюковой (Кагальник, 26—29 апр. 2014 г.). Ростов-на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, 2015. С. 48—51.
  8. Kempe D.C.R., Horvey A.P. (eds). The petrology of archaeological artefacts. New York: Oxford Univ. Press, 1983. 374 p. https://doi.org/10.1002/gea.3340040408
  9. Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). Киев: Наук. думка, 1989. 336 с.
  10. Кулик Н.А., Постнов А.В. (ред.) Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях. Учеб.-метод. пособ. Новосибирск: СО РАН, 2009. 102 с.
  11. Мелюкова А.И. Вооружение скифов. (Археология СССР. Свод археологич. источников, Вып. Д1-4). Москва: Наука, 1964. 113 с.
  12. Островерхов А.С., Смирнов О.І. Використання природничих та технічних методів при вивченні археологічних пам’яток: петрографія. Наук. вісн. Миколаїв. нац. ун-ту ім. В.О. Сухомлинського. Сер. Істор. науки. 2012. Вип. 3(33). С. 38—53.
  13. Петрунь В.Ф. О достоверности петрографо-минералогических определений в археологической практике. Зап. Одесск. археолог. об-ва. 1967. 2 (35). С. 3—11.
  14. Петрунь В.Ф. О камнях из скифских погребений с курильницами в Нижнем Поднестровье и Подунавье. Краткие сообщения Одесск. археолог. об-ва. Одесса: Фаворит, 2008. С. 147—152.
  15. Полин С.В. Захоронение скифского воина-дружинника у с. Красный Подол на Херсонщине. Вооружение скифов и сарматов. Киев: Наук. думка, 1984. C. 103—119.
  16. Полин С.В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V—IV вв. до н.э. на Херсонщине. (Сер. Курганы Украины, Т. 3). Киев: Видавець Олег Філюк, 2014.  776 с.
  17. Shackley M.S. Archaeological petrology and archaeometry of lithic materials. Archaeometry. 2008. 50, № 2. P. 194—215. https://doi.org/10.1111/j.1475-4754.2008.00390.x

PDF

Ukrainian