О.Б. Бобров. РЕЧОВИННИЙ СКЛАД АЛМАЗОНОСНИХ ТЕРАС ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛЕОНО-ЛІБЕРІЙСЬКОГО ЩИТА (СЬЄРРА-ЛЕОНЕ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.04.022

УДК 549.2+622.037 (664)

РЕЧОВИННИЙ СКЛАД АЛМАЗОНОСНИХ ТЕРАС ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛЕОНО-ЛІБЕРІЙСЬКОГО ЩИТА (СЬЄРРА-ЛЕОНЕ)

О.Б. Бобров 1, Ю.І. Федоришин 2, С.Д. Какаранза 1, С.В. Клочков 1, Л.М. Степанюк 3, С.І. Курило 3, Т.Б. Яськевич 3

1 Підприємство "Експертна Рада Спілки геологів України"

04070, м. Київ, Україна, вул. Кирилівська, 26/2

E-mail: albobrov@ukr.net

2 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

79060, м. Львів, Україна, вул. Наукова, 3a

E-mail: geologist@bigmir.net

3 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: stepaniuk@nas.gov.ua,

iaskevych@ukr,net

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2019, 41 (4): 22-30

Анотація: У традиційних алмазоносних районах Сьєрра-Леоне, де з алювіальних похованих і неоген-четвертинних відкладів осадового чохла Леоно-Ліберійського щита в технічно доступних за глибиною ділянках здавна видобувають алмази, досі не вирішена проблема пошуку та ідентифікації високих терас великих річкових систем. Останні є проміжними колекторами алмазів і важливим джерелом їх видобутку. Однак їх виявлення пов’язано з відсутністю у більшості приватних осіб, комун і навіть геологорозвідувальних компаній необхідного обладнання, технологій прогнозування та знань для геолого-геофізичного вивчення територій їх можливого знаходження. Нами впродовж геологорозвідувальних робіт було спрогнозовано, а потім опошуковано низку ділянок, унаслідок чого закартовано ареали їх поширення з побудовою геоморфологічної карти масштабу 1 : 50 000. Зважаючи на рідкісність опису таких геологічних об’єктів, у цій статті запропоновано перші результати їх геолого-петрографічного опису. Продуктивні шари цих терас представлені конгломерато-галечниковими відкладами з щебенисто-гравійно-псамітовим наповнювачем із базальним поровим, колоїдним або сидеронітовим типом цементу. Мінеральний склад уламків, %: ріоліти, основні, ультраосновні породи, кварц — до 50—60, мікроклін — до 40—50, каолін — 2—4, хлорит та опалоподібний кварц — близько 1. Наявність серед уламків різних порід і мінералів різного ступеня обкатаності (особливо незмінених глинистими мінералами гострокутних уламків ріолітів, мікрокліну, темноколірних мінералів) свідчить про наявність не лише далекоприносного матеріалу (галька кварцу, передовсім), але й місцевого уламкового матеріалу. Вивчено хімічний склад мінералів. Отримані результати свідчать про суміщення в просторі уламкового матеріалу різних колекторів, що значно підвищує перспективи їх промислової розробки та використання для пошукових цілей, передовсім для діагностики типів порід ближнього зносу ще невідомих на розвідувальних ділянках.

Ключові слова: Сьєрра-Леоне, тераси, річкові палеодолини, алмази, конгломерати, гравеліти.

Література:

  1. Бобров А.Б., Сиворонов А.А. Риодацит-плагиогранитная вулкано-плутоническая ассоциация Сурской зеленокаменной структуры (Украинский щит). Геол. журн. 1987. 47, № 4. С. 63—71.
  2. Strahler A.N. Hypsometric Analysis (Area Altitude) of Erosional Topography. Geol. Soc. Amer. Bull. 1952. 63. P. 117—142.
  3. Strahler A. Quantitative Analysis of Watershed Geomorphology. Transactions. American Geophysical Union. 1957. 38. P. 913—920. https://doi.org/10.1029/TR038i006p00913
  4. Horton R.E. Erosional Development of Streams and their Drainage Basins: Hydrophysical Approach to Quantitative Morphology. Geol. Soc. Amer. Bull. 1945. 56, № 3. P. 275—370.

PDF

Ukrainian