Л.М. Степанюк. ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКИЙ ВІК ПОРФІРОПОДІБНИХ ГРАНІТІВ ЯНВАРСЬКОГО МАСИВУ ВОВЧАНСЬКОГО БЛОКУ (ПРИАЗОВ’Я)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.04.040

УДК 552.49

ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКИЙ ВІК ПОРФІРОПОДІБНИХ ГРАНІТІВ ЯНВАРСЬКОГО МАСИВУ ВОВЧАНСЬКОГО БЛОКУ (ПРИАЗОВ’Я)

Л.М. Степанюк 1, Г.В. Артеменко 1, Б.В. Бородиня 2

1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: regulgeo@gmail.com

2 Казенне підприємство "Південукргеологія"

49005, м. Дніпро, Україна, вул. Чернишевського, 11

E-mail: boris.priazov@gmail.com

Мова: російська

Мінералогічний журнал 2019, 41 (4): 40-49

Анотація: 

Вовчанський блок — антиклінальне підняття у північно-західній частині Приазовського мегаблоку Українського щита. Характерною особливістю якого є велика кількість розривних порушень, що поділяють його на численні блокові структури, в яких спостерігаються лінійні складки вищих порядків. Головне значення в тектонічній будові району має система розломів північно-західного простягання, з якими пов’язані горсто- і грабеноподібні структури. Горстоподібні ("купольні") структури складені архейськими гнейсами західноприазовської серії і плагіогранітоїдами ремівського комплексу, а грабеноподібні — метаосадовими породами Вовчанської товщі. У північному і східному обрамленні Вовчанського антиклінорію, за геофізичними даними, було виділено Шевченківську, Федорівську, Іванівську і Вовчанську синклінальні структури, які розглядаються як північно-західне продовження Центральноприазовської синклінальної структури. Вони складені слабко метаморфізованими осадовими породами, що незгідно залягають на високометаморфізованих породах західноприазовської серії і вовчанської товщі. Ці метаосадки прориваються калій-натрієвими гранітоїдами, що складають невеликі гранітні масиви, приурочені до розломів. Були виконані геохронологічні дослідження порфіроподібних гранітів Январського масиву, який розташований на захід від Шевченківської та Федоровской синклінальних структур. Визначено, що U-Pb ізотопний вік за монацитом порфіроподібних гранітоїдів Январського масиву становить 2,06 млрд рр. За геохімічними даними, вони мають коровий генезис і виплавилися, ймовірно, з архейських тоналіт-трондьєміт-гранодіоритових комплексів. Гранітоїди Январського масиву за ізотопним віком, петрографічними та петрохімічними характеристиками зіставлені з гранітоїдами анадольського комплексу. Їхнє утворення пов’язано, ймовірно, з колізією Сарматського і Волго-Уральського мікроконтинентів.

Ключові слова: Январський масив, Вовчанський блок, Приазовський мегаблок, Український щит, порфіроподібний граніт, монацит, U-Pb вік, колізія, анадольський комплекс.

Література:

  1. Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.В., Верхогляд В.М., Легкова Г.В., Скобелев В.М., Терец Г.Я. ИГМР-1. Международный стандарт циркона для уран-свинцовых изотопных исследований. Геохимия и рудообразование. 1995. № 21. С. 164—167.
  2. Бибикова Е.В., Клаэссен С., Федотова А.А., Артеменко Г.В., Ильинский Л. Терригенный циркон архейских зеленокаменных поясов — источник информации о ранней коре Земли: Приазовье и Приднепровье, Украинский щит. Геохимия. 2010. № 9. С. 899—916.
  3. Геохронологическая шкала докембрия Украинского щита / Н.П. Щербак, Г.В. Артеменко, Е.Н. Бартницкий, В.М. Верхогляд, А.А. Комаристый, И.М. Лесная, Н.Ю. Мицкевич, А.Н. Пономаренко, В.М. Скобелев, Д.Н. Щербак. Киев: Наук. думка, 1989. 144 с.
  4. Державна геологічна карта України. Аркуші L-36-VI (Запоріжжя), L-37-I (Пологи). Центральноукраїнська серія. Поясн. зап. 1 : 200000 / А.А. Петренко, В.О. Шпильчак, А.І. Некряч. Київ: Держ. комітет природ. ресурсів України, КП Південукргеологія, 2004. 145 с.
  5. Ісаков Л.В. Поля гранітних пегматитів Західного Приазов’я. Київ: УкрДГРІ, 2007. 134 с.
  6. Ісаков Л.В., Паранько І.С., Бобров О.Б., Шпильчак В.О., Липчук Л.В., Єлькіна І.Б., Шурко М.М. До питання виділення в межах Західноприазовського геоблока январського гранітного комплексу як складового елементу еволюції зеленокам’яних структур Західного Приазов’я. Зб. наук. праць УкрДГРІ. 2012. № 3. С. 11—26.
  7. Магматические горные породы. Классификация, номенклатура, петрография / Гл. ред. О.А. Богатиков. М.: Наука, 1983. Т. 1, ч. 2. C. 366—767.
  8. Krough T.E. A low contamination method for hydrothermal decomposition of zircon and extraction of U and Pb for isotopic age determination. Geochim. et cosmochim. acta. 1973. 37, № 3. P. 485—494.
  9. Ludwig K.R. ISOPLOT for MS-DOS. A Plotting and Regression Program for Radiogenic-Isotope data. Berkeley Geochronology Center: revision of U.S. Geological Survey Open-File Report. 1991. 88-557. 39 p.
  10. Ludwig K.R. PBDAT Computer Program for Processing Pb-U-Th Isotope Data. Version 1.24. Berkeley Geochronology Center: revision of U.S. Geological Survey Open-File Report. 1993. 88-542. 33 p.
  11. Stacey J.S., Kramers J.D. Approximation of terrestrial lead isotope evolution by a two-stage model. Earth Planet. Sci. Lett. 1975. 26. P. 207—221.
  12. Sun S.S., McDonough W.F. Chemical and isotopic systematics of oceanic basalts: implications for mantle composition and processes. Magmatism in the Ocean Basins. Geological Society. Spec. Publ. 1989. № 42. Р. 313—345.

PDF

Ukrainian