В.М. Квасниця, КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ МІКРОДІАМАНТІВ ІЗ НЕОГЕНОВОГО РОЗСИПУ САМОТКАНЬ (СЕРЕДНЄ ПРИДНІПРОВ’Я)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.01.012

УДК 549.211

КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ МІКРОДІАМАНТІВ ІЗ НЕОГЕНОВОГО РОЗСИПУ САМОТКАНЬ (СЕРЕДНЄ ПРИДНІПРОВ’Я)

В.М. Квасниця, д-р геол.-мін. наук, проф., зав. від. http://orcid.org/0000-0002-3692-7153
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
E-mail: vmkvas@hotmail.com

Мова: українська
Мінералогічний журнал 2020, 42 (1): 12-23

Анотація: За допомогою методів растрової електронної мікроскопії та гоніометрії вивчена кристаломорфологія мікродіамантів із неогенового розсипу Самоткань у Середньопридніпровському мегаблоці Українського щита. Діаметр кристалів не перевищує 0,3 мм. Досліджено понад сотню кристалів, відібраних із більш ніж тисячної колекції. Виявлено кристаломорфологічні особливості мікродіамантів. Серед багатогранників самотканського мікродіаманту порівняно часто трапляються кристали з пласкими і гладкими гранями різних простих форм, властивих гексоктаедричному класу симетрії кристалів діаманту (куб, ромбододекаедр, тригон- і тетрагонтриоктаедри, тетрагексаедри і гексоктаедри). Такі форми майже завжди є неповногранними і розвинуті переважно на кристалах октаедричного габітусу. Розмаїття і домінування кубічних форм є характерною особливістю самотканських мікродіамантів. Як правило, кубічні кристали ускладнені гранями октаедра і ромбододекаедра (додекаедроїда). Розрізняються два контрастних типи кубічних кристалів за механізмом їхнього утворення — тангенціального у разі виродження площин (111) і нормального (волокнистого) росту. Різні двійники і агрегатні утворення з кубів чи октаедрів — ще одна особливість самотканських мікродіамантів. Поширені двійники зростання октаедрів і проростання кубів за шпінелевим законом, трапляються п’ятірники октаедрів за шпінелевим законом, а також паралельні зростки кристалів. Досить часто на багатогранниках проявлені скелетні і вершинні форми. Виявлено октаедричні кристали з ознаками природного розчинення. Мікротопографія граней різних простих форм багатогранників є звичайною. Загалом кристаломорфологічні особливості самотканських мікродіамантів свідчать про їхню кристалізацію у пересиченому вуглецем середовищі та швидкий ріст кристалів. Розглянуто питання про походження самотканських мікродіамантів, їхнє можливе середовище кристалізації та корінні породи. Прогнозується мантійне еклогітове середовище кристалізації діамантів і ранньопротерозойський вік їхніх корінних джерел.
Ключові слова: мікродіаманти, кристаломорфологія, мікротопографія, анатомія, походження, неогеновий розсип Самоткань, Український щит.

Література:

  1. Афанасьев В.П., Ефимова Э.С., Зинчук Н.Н., Коптиль В.И. Атлас морфологии алмазов России. Новосибирск: Изд-во СО РАН, НИЦ ОИГГМ, 2000. 294 c.
  2. Бартошинський З., Бекеша С., Винниченко Т., Побережська І. Морфологія та оптичні властивості алмазних кубів та тетрагексаедрів із кімберлітів. Мінерал. зб. 2003. № 53, вип. 1—2. С. 15—34.
  3. Бартошинский З.В., Квасница В.Н. Кристалломорфология алмаза из кимберлитов. Киев: Наук. думка, 1991. 172 с.
  4. Зинчук Н.Н., Коптиль В.И., Квасница В.Н. Особенности мелких алмазов из кимберлитов и россыпей Сибирской платформы (Якутия). Мінерал. журн. 2003. 25, № 4. C. 32—47.
  5. Ільченко К.О., Квасниця В.М., Таран М.М. Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії. Зап. Укр. мінерал. т-ва. 2007. 4. С. 13—37.
  6. Лаврова Л.Д., Печников В.А., Плешаков А.М., Надеждина Е.Д., Шуколюков Ю.А. Новый генетический тип алмазных месторождений. М.: Науч. мир, 1999. 228 с.
  7. Орлов Ю.Л. Морфология алмаза. М.: Госгеолтехиздат, 1963. 235 с.
  8. Орлов Ю.Л. Минералогия алмаза. М.: Наука, 1973. 223 с.
  9. Полканов Ю.А. Об алмазах кубического габитуса из третичных россыпей Приднепровья. Докл. АН СССР. 1967. 173, № 4. С. 901—902.
  10. Полканов Ю.А. Мелкие алмазы песчаных отложений: распространение, свойства, происхождение, значение. Симферополь: СПД Барановский А.Э., 2009. 228 с.
  11. Таращан А.Н., Лупашко Т.Н. Новые данные о спектрах фотолюминесценции природных алмазов. Минерал. журн. 1999. 21, № 2/3. С. 39—44.
  12. Ферсман А.Е. Кристаллография алмаза. М.: Изд-во АН СССР, 1955. 566 с.
  13. Юрк Ю.Ю., Кашкаров И.Ф., Полканов Ю.А., Еременко Г.К., Яловенко И.П. Алмазы песчаных отложений Украины. Киев: Наук. думка, 1973. 167 с.
  14. Goldschmidt V. Atlas der Krystallformen. Heidelberg: C. Winters Universitatsbuchhandlung, 1916. Band 3, tafel 17—48, text 37—51.
  15. Kvasnitsa V.N., Zinchuk N.N., Koptil V.I. Tipomorphizm of diamond microcrystals. Moscow: Nedra, 1999. 224 p.
  16. Kvasnitsa V.N., Silaev V.I., Smoleva I.V. Carbon isotopic composition of diamonds in Ukraine and their probable polygenetic nature. Geochem. Intern. 2016. 54, № 11. Р. 948—963. https://doi.org/10.1134/S0016702916090020
  17. Kvasnytsya V.M., Wirth R. Nanoinclusions in microdiamonds from Neogenic sands of the Ukraine (Samotkan’ placer): а TEM study. Lithos. 2009. 113. Р. 454—464. https://doi.org/10.1016/j.lithos.2009.05.019
  18. Vyshnevskyi O.A., Kvasnytsya V.M. On the provenance of diamonds from Samotkan placer (Middle Dnipro area, Ukraine). Тези наук. конф. "Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні", присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка. Київ: ІГМР НАН України, 2019. 1. С. 138—139.

PDF

Ukrainian