Д.К. Возняк, ЩЕ РАЗ ПРО "МАГМАТИЧНУ" ПРИРОДУ КРИСТАЛІВ ТОПАЗУ З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.087

УДК 549.614+553.21(477)

ЩЕ РАЗ ПРО "МАГМАТИЧНУ" ПРИРОДУ КРИСТАЛІВ ТОПАЗУ З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

Д.К. Возняк, д-р геол. наук, гол. наук. співроб.

E-mail: dkvoznyak@ukr.net; orcid: 0000-0002-6124-2033

В.М. Бельський, канд. геол. наук, наук. співроб.

E-mail: belskyi_vm@ukr.net; orcid: 0000-0001-7990-1386

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2021, 43 (4): 87-97

Анотація: Проаналізовано різні аспекти генези первинних флюїдних включень (0,01—1,0 іноді до 2 мм) з великою кількістю мінеральних фаз у кристалах топазу з камерних пегматитів Волині. Результати їхнього дослідження сформували дві принципово різні точки зору на їх походження. Перша — кристали росли з магматичного розплаву; друга — з водного розчину, густина якого приблизна до критичної. Суть розбіжності полягає в достовірності обґрунтування природи мінеральних фаз у первинних включеннях — вони є ксеногенними чи дочірніми щодо мінералоутворювального середовища. На ксеногенне походження фаз вказують: 1) розміщення первинних включень на колишніх гранях кристалів топазу. Воно визначає грані, на які осідали дрібні мінеральні фази із скаламученого кипінням водного розчину в процесі росту кристалів топазу; 2) наповнення первинних включень — непостійне. Об’єм мінеральних фаз у включеннях становить від 40 до 90—95 %, часто — 70—75 %, решта об’єму — газ і водний розчин. Дуже рідко трапляються рідинно-газові (рідини ~40 %) включення без твердих фаз або їхній об’єм <5 %. Окрім того, співвідношення між об’ємами мінеральних фаз у включеннях різне; 3) світлові облямівки навколо включень фіксують зміну хімічного складу (показників заломлення) перенесеного топазу в процесі набуття включеннями рівноважної форми негативного кристала; 4) ксеногенну природу мінеральних фаз первинних включень у топазі підтверджує величина флюїдного тиску (2,6—3,0 кбар) магматичного розплаву, оскільки вона заперечує можливість утворення камерних пегматитів на глибинах 9—11 км. Отже, формування своєрідних первинних включень, викликане осіданням на грані кристалів топазу, що ростуть, дрібних мінеральних фаз із скаламученого водного розчину, який бурхливо закипав. Кристали топазу в камерних пегматитах росли у водному розчині за температури 370—415 ºС і тиску 30—40 МПа.

Ключові слова: топаз, первинні включення, ксеногенні й дочірні фази, наповнення включень, камерні пегматити Волині, кипіння водного розчину, РТ параметри кристалізації.

Література:

  1. Войцеховский В.Н., Мокиевский В.А. Некоторые вопросы взаимосвязи роста и растворения кристаллов. Зап. Всесоюз. минерал. об-ва. 1965. Ч. 94, вып. 1. С. 71—82.
  2. Возняк Д.К. К условиям образования топаза и сингенетических ему минералов. Тез. докл. III Всесоюз. совещ. по минералогической термобарометрии и геохимии глубинных минералообразующих растворов (9—15 сент. 1968 г.). Москва, 1968. С. 48—49.
  3. Возняк Д.К., Калюжный В.А. Преобразование формы включений в минералах переменного состава и его влияние на состав изолированного в вакуолях маточного раствора (на примере топаза из Волыни). Докл. АН СССР. 1973. 212, № 6. С. 1192—1195.
  4. Возняк Д.К., Кульчицька Г.О., Черниш Д.С., Бельський В.М. Наука про флюїдні включення у мінералах України (до 100-річчя НАН України). Мінерал. журн. 2019. 41, № 1. С. 23—34. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.01.023
  5. Возняк Д., Матковський О., Павлишин В. Великі й гігантські кристали як критерій генезису камерних пегматитів Волині. Мінерал. зб. 2012. № 62, вип. 2. С. 36—46.
  6. Возняк Д.К., Павлишин В.І. Фізико-хімічні умови формування та особливості локалізації заноришових пегматитів Волині (Український щит). Мінерал. журн. 2008. 30, № 1. С. 5—20. https://doi.org/10.15407/mineraljournal
  7. Возняк Д.К., Ходоровский А.Я. Эволюция минералообразующего раствора, проницаемость и трещиноватость гранитов Волынского пегматитового поля (Украинский щит). Современные проблемы теоретической, экспериментальной и прикладной минералогии (Юшкинские чтения — 2016). Материалы минерал. семинара с междунар. участием. Сыктывкар: ИГ Коми НЦ УрО РАН, 2016. С. 221—222.
  8. Возняк Д.К., Хоменко В.М., Франц Г., Віденбек М. Фізико-хімічні умови завершального етапу становлення пегматитів Волині за даними термобарометрії та інфрачервоної спектроскопії берилу. Мінерал. журн. 2012. 34, № 2. С. 26—38. https://doi.org/10.15407/mineraljournal
  9. Вуд Б.Дж., Уолтер Дж.В. Флюидный поток при метасоматозе и взаимодействии флюидов с породой. Взаимодействие флюид-порода при метаморфизме. Москва: Мир, 1989. С. 109—130.
  10. Гегузин Я.Е. Механизмы и кинетика преобразования включений в кристаллах. Проблемы современной кристаллографии. Москва: Наука, 1975. С. 110—127.
  11. Гинзбург А.И., Родионов Г.Г. О глубинах образования гранитных пегматитов. Геология рудн. месторождений. 1960. № 1. С. 45—54.
  12. Калюжный В.А. Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наук. думка, 1982. 239 с.
  13. Коваленко В.И., Царева Г.М., Наумов В.Б., Хервиг Р., Ньюман С. Магма пегматитов Волыни: состав и параметры кристаллизации по данным изучения включений минералообразующих сред. Петрология. 1996. 4, № 3. С. 295—309.
  14. Лазаренко Е.К., Павлишин В.И., Латыш В.Т., Сорокин Ю.Г. Минералогия и генезис камерных пегматитов Волыни. Львов: Вища шк., 1973. 360 с.
  15. Леммлейн Г.Г. О сотношении современного и первоначального объемов жидких включений в минералах. Докл. АН СССР. 1952. 72, № 4. С. 775—778.
  16. Леммлейн Г.Г. К теории залечивания трещин в кристалле и оравновесной форме отрицательного кристалла. Докл. АН СССР. 1953. 89, № 2. С. 283—286.
  17. Леммлейн Г.Г., Клия М.О. Преобразование формы жидких включений при изменении температуры. Кристаллография. 1958. 3, № 2. С. 206—208.
  18. Леммлейн Г.Г., Клия М.О., Островский И.А. Об условиях образования минералов в пегматитах по данным изучения первичных включений в топазе. Докл. АН СССР. 1962. 142, № 1. С. 81—83.
  19. Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України. Відп. ред. В.А. Калюжний. Київ: Наук. думка, 1971. 216 с.
  20. Смит Гордон Ф. Физическая геохимия. Москва: Недра, 1968. 476 с.
  21. Ходоровский А.Я. Количественное изучение разрывных нарушений для целей прогнозирования в условиях Украинского щита (по материалам аэрофотосъемки): автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. Львов, 1979. 23 с.
  22. Царева Г.М., Наумов В.Б., Бабанский А.Д., Возняк Д.К., Коваленко В.И., Цепин А.И. Состав пегматитового расплава по данным изучения включений в топазах Волыни. Докл. АН СССР. 1992. 322, № 3. С. 579—583.
  23. Царева Г.М., Наумов В.Б., Коваленко В.И., Цепин А.И., Андреева И.А. Магматические касситерит, вольфрамит, колумбит и вольфрамоиксиолит в камерных пегматитах Волыни (по данным изучения включений в топазах). Докл. АН РАН. 1993. 330, № 3. С. 366—368.

PDF

Українська