Н.О. Крюченко, ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОЛОВНИХ РІЧОК УГОЛЬСЬКО-ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.01.056

УДК 550.42(477.87)

ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОЛОВНИХ РІЧОК УГОЛЬСЬКО-ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Н.О. Крюченко, д-р геол. наук, проф., зав. від.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: nataliya.kryuchenko@gmail.com; orcid: 0000-0001-8774-9089

Е.Я. Жовинський, д-р геол.-мін. наук, чл.-кор. НАН України, проф., гол. наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: zhovinsky@ukr.net; orcid: 0000-0003-1601-5998

П.С. Папарига, канд. геол. наук, старш. наук. співроб. зав. лаб.

Карпатський біосферний заповідник

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

90600, м. Рахів, Україна, вул. Красне Плесо, 77

Е-mail: paparyga.ps@ukr.net; orcid: 0000-0002-4021-0809

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2022, 44 (1): 56-70

Анотація: Представлено результати досліджень хімічного складу вод гірських річок та їхніх притоків Угольсько-Широколужанського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника — річки Велика Уголька та її лівої притоки — потік Кам’янський; річки Мала Уголька та її правої притоки — потік Вежанський; р. Лужанка та її лівої притоки — потік Воняча Зворина. За результатами статистичної обробки результатів аналізу хімічного складу вод встановлено середній вміст компонентів сольового складу — SO42–, Cl–, Ca2+, Mg2+, HCO3–, Na+ + K+, а також мінералізація та значення рН. За результатами багаторічних досліджень (2003—2019 роки) визначено іонний склад вод та виявлено подібність річок Велика і Мала Уголька (гідрокарбонатні кальцієві води) і відмінність р. Лужанка (гідрокарбонатні натрієві води). Головною різницею складу вод р. Лужанка є малий вміст магнію і кальцію, за підвищеного вмісту натрію і калію; значення рН становить 7,04, тоді як у інших річках — 7,1—7,5. Отримано пряму залежність між НСО3– та мінералізацією (від найменшого до найбільшого): р. Лужанка — р. Велика Уголька — р. Мала Уголька. Виокремлено природні фактори формування хімічного складу вод — склад гірських порід та атмосферних опадів (снігу), клімат та рельєф. Виявлено, що основним фактором, що впливає на формування вод річок — є склад гірських порід: фліш з переважанням пісковику (р. Лужанка), фліш з переважанням вапняку (р.р. Велика і Мала Уголька). Згідно з нормативами для питної води встановлено недостатній вміст кальцію і магнію (р. Лужанка) та у всіх річках — сульфатів, хлоридів, натрію. Надано рекомендації населенню щодо поповнення раціону макроелементами, яких не вистачає для фізіологічних потреб організму в разі використання річкових вод, як питних.

Ключові слова: Угольсько-Широколужанський масив, макрокомпоненти, сольовий склад вод, головні річки, підстилаючі породи, екологічний фактор.

Література:

  1. Двинских С.А. Факторы формирования и элементы химического состава поверхностных вод. Пермь: ПГНИУ, 2020. 77 с.
  2. Піпаш Л.І., Папарига П.С., Андрійчук Н.Ф., Веклюк А.В. Динаміка гідрохімічного складу атмосферних опадів у Карпатському біосферному заповіднику. Природа Карпат. 2020. № 1 (5). С. 71—78.
  3. Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Папарига П.С. Геохімія об’єктів довкілля Карпатського біосферного заповідника. Київ: Інтерсервіс, 2012. 100 с.
  4. Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Папарига П.С. Оцінка мікрокомпонентного забруднення снігового покриву гірських вершин Українських Карпат. Вісн. Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна, сер. Геол. Географ. Екол. 2021. 54. С. 278—288. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2021-54-21
  5. Піпаш Л.І., Папарига П.С. Моніторинг гідрохімічного складу атмосферних опадів у Карпатському біосферному заповіднику. Природа Карпат. 2016. № 1. С. 95—100.
  6. Мицьків Б.В., Пукач Б.Д., Воробканич В.М. Державна геологічна карта України м-бу 1 : 200 000, аркуші М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), М-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус), Карпатська серія. Поясн. записка. Київ: УкрДГРІ, 2009. 188 с.
  7. Національний атлас України. За ред. Л.Г. Руденко. Київ: ГНПП Картография, 2008. 440 с.
  8. Щербатюк Л.К. Методические рекомендации по сбору и анализу атмосферных осадков для контроля состояния окружающей среды. Ялта: Никитский ботан. сад, 1985. 23 с.
  9. Резников А.А., Муликовская Е.П., Соколов И.Ю. Методы анализа природных вод. Москва: Недра, 1970. 488 с.
  10. Природні ліси Українських Карпат. Ред. А. Смалійчук, У. Гребенер. Львів: Карти і атласи, 2018. 104 с.
  11. Ляшкевич З.М., Медведев А.П., Крупский Ю.З. Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наук. думка, 1995. 132 с.
  12. Гопченко Є.Д., Шакірзанова Ж.Р. Гідрохімія України. Одеса: Екологія, 2005. 89 с.
  13. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия. Москва: Логос, 2000, 627 с.
  14. Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов. Москва: Недра, 1994. Т. 1. S-элементы. 304 с.
  15. Боровиков В.П., Ивченко Г.И. Прогнозирование в системе Statistica в среде Windows. Москва: Финансы и статистика, 2006. 368 с.
  16. Сущик Ю.Я. Геохимия зоны гипергенеза Украинских Карпат. Киев: Наук. думка, 1978. 210 с.
  17. Федоренко В.И. Физико-химические свойства воды как основа для технологических расчетов мембранных систем водоподготовки. Критические технологии. Мембраны. 2002. 16. С. 28—38.
  18. Крюченко Н.О., Жовинський Е.Я., Сухарюк Д.Д., Папарига П.С. Рухомі форми металів у ґрунтах Карпатського біосферного заповідника (Угольсько-Широколужанський масив). Мінерал. журн. 2006. 28, № 4. С. 53—58. https://doi.org/10.15407/mineraljournal
  19. Lewin J., Ashworth Р. The negative relief of large river floodplains. Earth-Sci. Revs. 2014. 129. Р. 1—23. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2013.10.014
  20. Гагарина О.В. Оценка и нормирование качества природных вод: критерии, методы, существующие проблемы. Ижевск: Удмуртский ун-т, 2012. 199 с.
  21. Кашинцева Л.М., Черникова О.А., Соколова С.А. Перечень рыбохозяйственных нормативов: предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды водных объектов, имеющих рыбохозяйственное значение. Москва: ВНИРО, 1999. 306 с.
  22. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды, расфасованной в емкости. Контроль качества. СанПиН 2.1.4.1116-02. Москва: Минздрав России, 2002. 17 с.
  23. Guidelines for drinking-water quality — 4th ed. Recommendations of the World Health Organization. World Health Organization: Geneva, 2011. 564 p.
  24. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. Москва: Оникс 21 век, 2004. 216 с.
  25. Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов. Т. 2. Главные p-элементы. Москва: Недра, 1994. 303 с.
  26. Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской Федерации. Методические рекомендации. Москва: Федеральный центр гигиены и эпидемиологии Роспотребнадзора, 2009. 36 с.
  27. Коденцова В.М., Вржесинская О.А. Пищевые продукты, обогащенные витаминами и минеральными веществами: их роль в обеспечении организма. Вопросы питания. 2008. 77(4). С. 16—25.

PDF

Українська