О.П. Вовк, ГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ГРАННИМИ ФОРМАМИ КРИСТАЛІВ ТОПАЗУ З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ КОРОСТЕНСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.03.040

УДК 548:549.614:553.064 (477.42)

ГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ГРАННИМИ ФОРМАМИ КРИСТАЛІВ ТОПАЗУ З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ КОРОСТЕНСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

О.П. Вовк, канд. геол. наук, доц.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

43025, м. Луцьк, Україна пр-т Волі, 13

E-mail: geologygeochemistry@gmail.com; orcid: 0000-0002-1509-0905 

І.М. Наумко, д-р геол. наук, чл.-кор. НАН України, проф., зав. від.

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

79060, м. Львів, Україна, вул. Наукова, 3-a

E-mail: naumko@ukr.net; orcid: 0000-0003-3735-047X 

В.І. Павлишин, д-р геол.-мін. наук, проф., акад. Вищої школи АН України

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

E-mail: V.I.Pavlyshyn@gmail.com; ResearcherID: D-6558-2019 

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2022, 44 (3): 40-47

Анотація: За допомогою методів кристаломорфології досліджено найважливіший показник морфології кристалів топазу з різних мінерально-структурних зон камерних пегматитів Коростенського плутону (північно-західна частина Українського щита) — спотворення габітусу. Як передумову зазначено, що симетрія реальних кристалів підпорядковується принципу Кюрі, що означає для даного випадку, що на реальних багатогранниках зберігатимуться лише елементи симетрії, загальні для кристала і середовища, в якому він утворюється. Види симетрії з осями нескінченного порядку зводяться до таких груп: 1) ∞L∞∞PC — куля; 2) ∞L∞ — куля, заповнена оптично активною рідиною; 3) L∞∞L2∞PПC — циліндр; 4) L∞ПС — циліндр, що обертається; 5) L∞∞P — конус; 6) L∞∞L2 — скручений циліндр; 7) L∞ — конус, що обертається. У реальній флюїдодинамічній ситуації мінералоутворювального середовища топазоносних параґенезів його симетрія часто еволюціонує так: ∞L∞∞PC → L∞∞P → Р. Водночас симетрія Р відповідає потокові мінералоутворювального флюїду. Утворені кристали топазу можуть мати симетрію Р, якщо їхня площина симетрії співпадає з площиною симетрії потоку, або не мати елементів симетрії загалом. Для перших зокрема, показано, що верхні грані росли швидше, і їхній розмір менший. Це лімітувалося можливістю надходження необхідних порцій флюїду на грані, що ростуть. Звідси випливає, що рух флюїдного потоку здійснювався в напрямку згори — донизу. Якщо площини симетрії флюїдного потоку і багатогранника не збігаються, тоді формуються візуально триклінні кристали другого типу, яких набагато більше. Окрім цих двох типів знайдено багатогранники з зовнішньою симетрією, близькою до L2. Складно уявити середовище з такою симетрією, адже малоймовірно, щоб прикріплений кристал ріс між двома флюїдними потоками речовини, що рухаються в протилежних напрямках. Проте часто трапляються багатогранники, сплощені по гранях М {110}, рідше по l {120}, тобто вони росли в середовищі, в якому потік речовини рухався в напрямку, паралельному до граней {110} (рідше {120}), в напрямку від менших граней простої форми до більших. За більш-менш однакового розвитку граней кристала топазу напрямок флюїдного потоку встановити складніше.

Ключові слова: кристаломорфологія, гоніометрія, топаз, камерні пегматити, Коростенський плутон.

Література:

  1. Вовк О., Наумко І. Кристаломорфологія топазу з камерних (заноришових) пегматитів Волині. Мінерал. зб. 2005. № 55, вип. 1—2. С. 79—89.
  2. Вовк О., Наумко І. Зв’язок кристалічної структури з особливостями морфології топазу з камерних пегматитів Волині. Мінерал. зб. 2013. № 63, вип. 1. С. 52—59.
  3. Вовк О.П., Наумко І.М. Особливості кристаломорфології топазу із камерних пегматитів Волині (за даними статистичних методів). Мінерал. журн. 2014. 36, № 1. С. 26—33.
  4. Вовк О.П. Кристаломорфологія топазу і берилу камерних пегматитів Коростенського плутону (північно-західна частина Українського щита): автореф. дис. … канд. геол. наук. ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України. Київ, 2016. 25 с.
  5. Возняк Д.К., Бельський В.М. Ще раз про "магматичну" природу кристалів топазу з камерних пегматитів Волині (Український щит). Мінерал. журн. 2021. 43, № 4. С. 87—97. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.087
  6. Иогансен И.В. Искажения облика кристаллов топаза. Зап. Рос. минерал. об-ва. 1949. Ч. 78, вып. 4. С. 253—258.
  7. Калюжный В.А., Возняк Д.К. Термодинамическая и геохимическая характеристика минералообразующих растворов пегматитов занорышевого типа (по жидким включениям минералов). Минерал. сб. Львов. ун-та. 1967. № 21, вып. 1. С. 49—68.
  8. Кокшаров Н.И. Материалы для минералогии России. Санкт-Петербург, 1856. Т. 2. 344 с.
  9. Лазаренко Е.К., Павлишин В.И., Латыш В.Т., Сорокин Ю.Г. Минералогия и генезис камерных пегматитов Волыни. Львов: Выща шк., 1973. 360 с.
  10. Леммлейн Г.Г., Меланхолин Н.М. Об окраске двухцветных кристаллов топаза. Тр. Ин-та кристаллогр. 1951. Вып. 6. С. 245—254.
  11. Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Відп. ред. В.А. Калюжний. Київ: Наук. думка, 1971. 216 с.
  12. Наумко И.М., Калюжный В.А. Генетические особенности топаза из зоны выщелачивания и перекристаллизации занорышевых пегматитов Волыни. Минерал. журн. 1981. 3, № 3. С. 52—62.
  13. Наумко І.М. Нові дані з мінералогії, геохімії та генезису пегматитів заноришового (камерного) типу України. Мінерал. зб. 2002. № 51, вип. 2. С. 58—68.
  14. Павлишин В.И., Вовк П.К. Минералого-генетические особенности зоны выщелачивания занорышевых (камерных) пегматитов. Изв. вузов. Сер. геол. и разв. 1971. № 3. С. 45—52.
  15. Павлишин В.І., Вовк О.П., Наумко І.М. Характерні особливості кристаломорфології топазу з різних мінерально-структурних зон камерних пегматитів Коростенського плутону Українського щита. Мінерал. журн. 2016. 38. № 4. С. 3—13. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.38.04.003
  16. Павлишин В.І., Возняк Д.К. Симетрія-диссиметрія кристалів слюд і топазу камерних пегматитів Волині: кристалохімічні, морфологічні, генетичні аспекти. Мінерал. журн. 2020. 42, № 1. С. 3—11. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.01.003
  17. Павлишин В., Довгий С., Пащенко Є., Вовк О. Топаз в надрах України та в історії народів. Київ: Ін-т обдарованої дитини АПНУ, 2017. 274 с.
  18. Платонов А.Н., Беличенко В.П. Окраска и термолюминисценция волынских топазов. Минерал. сб. Львовск. ун-та, 1964. № 18, вып. 4. С. 412—420.
  19. Платонов А.Н., Беличенко В.П. О розово-дымчатой окраске волынских топазов. Морфология, свойства и генезис минералов. Киев: Наук. думка, 1965. С. 412—421.
  20. Ремешило Б.Г., Вовк П.К. Два типа кристаллов фенакита из камерных пегматитов Волыни. Докл. АН СССР. 1973. 213, № 6. С. 1395—1398.
  21. Флинт Е.Е. Практическое руководство по геометрической кристаллографии. 2-е изд. Москва, Ленинград: Госгеолиздат, 1948. 178 с.
  22. Хартман П. Зависимость морфологии кристалла от кристаллической структуры. Рост кристаллов. 1967. Москва: Наука, 1967. Т. 7. С. 8—24.
  23. Чухров Ф.В. Минералы. Справ. Москва: Наука, 1972. Т. 3, вып. 1. 884 с.
  24. Шафрановский И.И. Кристаллы минералов. Ленинград: Изд. Ленингр. ун-та, 1957. 223с.
  25. Шафрановский И.И. Формы кристаллов. Тр. Ин-та кристаллогр. Вып. 4, 1964; Ленинград: Недра, 1985. С. 13—166.
  26. Шафрановский И.И., Плотников Л.М. Симметрия в геологии. Ленинград: Недра, 1975. 144 с.
  27. Hartman P., Perdok W. On the relations between structure and morphology of crystals I. Acta Cryst. 1955. 8, Iss. 1. P. 49—52. https://doi.org/10.1107/S0365110X55000121
  28. Hintze C. Handbuch der Mineralogie. Leipzig: Verlag von Veit & Сomp., 1897. Bd. 2. 1842 s.
  29. Naumko I.M., Vovk O.P. Crystallogenesis of topaz of chamber pegmatites of Korosten’ plutone (Ukraine). Abstracts of 31th Int. Geolog. congress. Rio de Janeiro, August 6—7, 2000.

PDF

Українська