В.О. Стрельцов, В.Д. Євтєхов, А.В. Євтєхова. ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ МАГНЕТИТОВИХ КВАРЦИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ В ЗВ’ЯЗКУ З РИБЕКІТИЗАЦІЄЮ

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.40.02.027

УДК 549.643.32 : 553.31 (477.63)

В.О. Стрельцов (1, 2), В.Д. Євтєхов (2), А.В. Євтєхова (2) 
(1) Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат
50002, м. Кривий Ріг, Україна, вул. Рудна, 47
E-mail: misterstrelcov90@gmail.com
(2)  Державний вищий навчальний заклад
"Криворізький національний університет"
50002, м. Кривий Ріг, Україна, вул. Віталія Матусевича, 11
E-mail: evtekhov@gmail.com, eva.anna23@gmail.com
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2018, 40 (2): 27-35.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ МАГНЕТИТОВИХ КВАРЦИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ В ЗВ’ЯЗКУ З РИБЕКІТИЗАЦІЄЮ

Викладені результати мінералогічного вивчення різною мірою рибекітизованих бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів) Криворізького басейну. Руди, перетворені внаслідок натрієвого метасоматозу, складають більше половини загальної маси продуктивних товщ Первомайського, Ганнівського, Петрівського, Артемівського родовищ, представлені також у продуктивних товщах Інгулецького, Валявкинського та інших родовищ Кривбасу. Найпоширеніший різновид натрієвих метасоматитів — рибекітові, кількість яких становить близько 90 % від загального вмісту натрієвих метасоматитів у складі продуктивних товщ. З наростанням інтенсивності рибекітизації закономірно змінювався вміст хімічних компонентів у складі магнетитових руд. Результати петрохімічних досліджень рибекітових метасоматитів Первомайського родовища показали, що від первинних магнетитових кварцитів через проміжні зони (рибекітвмісні магнетитові кварцити та рибекіт-магнетитові кварцити) до магнетит-рибекітових метасоматитів (рибекітитів) поступово зростає вміст Na2O (в середньому від 0,11 до 2,34 мас. %), Feзаг (від 39,11 до 40,24), Feсил (від 0,58 до 12,08), Feсульф (від 0,12 до 0,18) і зменшується вміст SiO2 (від 39,65 до 37,23), Feмагн (від 34,85 до 27,65), Feгем (від 3,34 до 0,24), Feкарб (від 0,22 до 0,09 мас. %). Рибекітизація магнетитових кварцитів супроводжувалась значними змінами їх мінерального складу: кількість магнетиту внаслідок часткового заміщення рибекітом зменшилась майже на 10 мас. %. Ще значнішим було зниження вмісту кварцу — від 43,33 до 3,16 мас. %. Відбулось також практично повне заміщення рибекітом гематиту. Кумінгтоніт зазнав псевдоморфізації магнезіорибекітом. З рибекітизацією було пов’язане утворення низки другорядних натрій- і калійвмісних мінералів: егірину, а також тетраферибіотиту, селадоніту, які, зазвичай, виповнюють січні прожилки в рибекітових метасоматитах. Результати мінералогічного дослідження рибекітових метасоматитів є основою вдосконалення методів геологічного, мінералогічного, технологічного картування родовищ, корегування мінералого-технологічних класифікацій руд, оптимізації методів усереднення руд перед подачею на збагачувальні фабрики, прогнозування якісних показників магнетитового концентрату.

Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, рибекітові метасоматити, петрохімія, мінералогія.

Література

  1. Александров И.В. Натровый метасоматоз в Криворожье // Геохимия щелочного метасоматоза. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — С. 71—151.
  2. Евтехов В.Д., Полтавец Л.И. Об особенностях состава и свойств рибекитов Северного Криворожья // Докл. АН УССР. Сер. Б. — 1980. — № 5. — С. 13—15.
  3. Евтехов В.Д., Зарайский Г.П., Балашов В.Н., Валеев O.K. Зональность натриевых метасоматитов в железистых кварцитах Северного Криворожья // Очерки физико-химической петрологии. — М. : Наука, 1988. — № 15. — С. 17—37.
  4. Елисеев Н.А., Никольский А.П., Кушев В.Г. Метасоматиты Криворожского рудного пояса // Тр. Лаборатории геологии докембрия АН СССР. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1961. — Вып. 13. — 204 с.
  5. Кушев В.Г. Щелочные метасоматиты докембрия. — Л. : Недра, 1972. — 190 с.
  6. Никольский А.П. Натриевые гидротермальные метасоматиты юго-западной части Русской платформы // Геол. журн. — 1973. — № 2. — С. 31—44.
  7. Остапенко П.Е. Технологическая оценка минерального сырья. Опробование месторождений. Характеристика сырья. — М. : Недра, 1990. — 272 с.
  8. Пирогов Б.И. Геолого-минералогические факторы определяющие обогатимость железистых кварцитов. — М. : Недра, 1969. — 240 с.
  9. Пирогов Б.И., Поротов Г.С., Холошин И.В., Тарасенко В.Н. Технологическая минералогия железных руд. — Л. : Наука, 1988. — 304 с.
  10. Пирогов Б.И., Стебновская Ю.М., Евтехов В.Д., Ахкозов Ю.Л., Аркос Видаль Х.Ф., Вальтер А.А., Каталенец А.И., Кудинова Л.А., Кушеев В.В., Малых В.Н., Пирогова В.А., Раевская М.Б.,Романщак А.А., Тарасенко В.Н., Холошин И.В., Шатрубов Л.Л., Ярощук М.А. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Минералогия. — Киев : Наук. думка, 1989. — 168 с.
  11. Половинкина Ю.Ир. Куммингтонит и щелочные амфиболы Кривого Рога // Минерал. сб. — 1953. — № 7. — С. 167—186.
  12. Стрельцов В.О., Євтєхов В.Д. Локалізація рибекітових метасоматитів у продуктивних товщах залізорудних родовищ Криворізького басейну // Геол.-мінерал. вісн. Криворіз. нац. ун-ту. — 2016. — № 1 (35). — С. 111—120.
  13. Эйгстер X.П., Ай Мин-Чжоу. Условия отложения железорудных формаций докембрия // Докембрийские железорудные формации мира : Пер. с англ. / Под ред. В.М. Григорьева. — М. : Мир, 1975. — С. 311—349.
Українська