Історія журналу

   У 1979 році за ініціативи академіка Євгена Лазаренка було засновано всесоюзно-республіканське періодичне видання – «Минералогический журнал». За статусом це був друкований орган двох академій – Відділення геології, геофізики і геохімії АН СРСР і Відділення наук про Землю АН УРСР, з центром у м. Київ, мета якого − відображати найсуттєвіші досягнення в галузі вітчизняної мінералогії, з чим журнал успішно справлявся. Серед передплатників журналу значились не лише всі найбільші бібліотеки і установи геологічного профілю. Десятки солідних зарубіжних організацій вважали за необхідне передплачувати часопис. Своєму успіху журнал багато в чому завдячував Редакційній колегії (головний редактор – Микола Щербак, відповідальний секретар – Володимир Павлишин), яка прискіпливо відбирала найкращі праці для публікування. До першого складу Редколегії входили такі «титани» радянської мінералогії як Дмитро (Дмітрій) Григор’єв, Володимир Соболєв, Федір (Фёдор) Чухров, Анатолій Гінзбург, Антон Вальтер. Наукові працівники Інституту – Олександр Поваренних, Євген Куковський, Юрій Мельник, Олексій Платонов, Аркадій Таращан, Олександр Литвин та ін., що були членами перших редколегій, порадами і науковим редагуванням забезпечували виданню високий рейтинг. 
    З 1979 року, за сорок років свого існування, світ побачило 40 томів журналу. На перших порах виходило по 6 номерів на рік, фінансові труднощі 90-х років змусили скоротити їх число до чотирьох, розширити тематику часопису. До мінералогії приєдналася геохімія, петрологія і проблеми рудоутворення, як відображення тематики, над якою працювали науковці Інституту. Відповідно до вимоги часу в 2004 році українізували назву часопису. З 2006 «Мінералогічний журнал» включено до  програми підтримки журналів НАН України, яку виконує видавничий дім «Академперіодика» у межах Цільової комплексної програми «Створення та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України», що значно полегшило життя і редакції і Редколегії. Саме завдяки цій програмі підтримується регулярний випуск номерів загальним обсягом близько 50 обліково-видавничих аркушів у рік і їхня строга періодичність. У журналі друкуються оригінальні статті, що висвітлюють питання мінералогії, геохімії, петрології, мінералого-геохімічних методів пошуку та оцінки родовищ корисних копалин, а також рецензії на книги та хронікальні матеріали. Статті публікуються трьома робочими мовами – українською, англійською, російською. Кожну працю, незалежно від мови оригіналу, супроводжують резюме трьома мовами, що дає змогу розширити коло читачів. Журнал поширюється через передплатну агенцію «Інформнаука», реферується у базі e-LIBRARY.ru, його включено до системи РИНЦ (російський індекс цитування). Імпакт-фактор РИНЦ 2017 − 0,12; десятирічний індекс Хірша – 5, середній індекс Хірша для авторів − 8,8.  5 тис. переглядів, 450 скачувань статей за рік, що непогано для журналу з домінуванням публікацій національною мовою. 
    Нині «Мінералогічний журнал» намагається йти у ногу з часом. Кожній статті присвоєно цифровий ідентифікатор (DOI), за яким здійснюється пошук статей у мережі, ведеться розрахунок індексів цитування. Автори рукописів також «оцифровані» і зобов’язані надавати свої особисті ідентифікатори (ORCID). Редакційну колегію журналу з 2008 року очолює академік Олександр Пономаренко. Окрім вчених з України, до складу редколегії ввійшло багато іноземних вчених з Канади, США, Німеччини, Польщі, Росії. Багато хто з них володіє російською, розуміє українську і таким чином залучені до рецензування рукописів. 

Українська