Етика наукових публікацій

   
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЕТИКУ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

    Редакційна колегія періодичного наукового видання "Мінералогічний журнал. Mineralogical Journal (Ukraine)" керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають правила порядності, конфіденційності, контролю за публікаціями, убезпечення можливих конфліктів інтересів тощо. У своїй діяльності редакція дотримується рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics – http://publicationethics.org/), і, зокрема, Керівництва з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками цього процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання в очах світової наукової спільноти та виключенню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб. 
    Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових рецензування та видання журналу. 

    1. Обов'язки авторів 
    Автори повинні усвідомлювати, що вони несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису статті, що передбачає дотримання таких обов’язків:
    1.1. Автори, які подають статтю до друку, гарантують новизну та оригінальність запропонованих матеріалів, оформлюючи згоду на публікацію статті та оприлюднення персональних даних. 
    1.2. Автори зобов’язані надавати достовірні результати наукових досліджень. Завідомо неправдиві, сфальсифіковані матеріали прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.  
    1.3. У разі запозичення даних у статті повинні бути посилання на вже опубліковані (друковані або електронні) джерела запозичення. Усю запозичену інформацію, що належить іншим авторам, рисунки, таблиці, фотографії або копійовані частини тексту необхідно належним чином процитувати та навести посилання у вигляді переліку використаної літератури. Посилатися на неопубліковану інформацію можна лише у виняткових випадках і в разі наявності письмового дозволу від автора інформації. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень розглядаються як неетичні й неприйнятні дії. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення, до публікації редакцією журналу не приймаються.            
    1.4. Автори мають бути впевнені, що підготували оригінальну роботу, яка несе новизну для науки, що представлена стаття ніколи раніше не публікувалася в Україні або за кордоном. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Текст статті повинен бути оригінальним, тобто вперше публікуватися у представленому вигляді.  Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов'язані послатися на більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.                                                    
    1.5. Автори визнають внесок усіх осіб, що так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. У числі співавторів статті зазначаються всі особи, що зробили істотний інтелектуальний внесок у її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Іншим людям, які брали участь в деяких аспектах роботи, повинна бути висловлена подяка. Автор повинен гарантувати, що усі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалюють її та згодні з опублікуванням. У випадку надання авторам будь-якої інтелектуальної та фінансової підтримки бажано чітко оговорювати такі факти у статтях.            
    1.6. Автори відповідають за літературне оформлення рукописів. У разі виявлення істотних помилок або неточностей у статті автори негайно повідомляють про це редакцію журналу та приймають спільне рішення про їх виправлення або визнання помилки в максимально короткий термін.
    1.7. Усі автори мають поділяти Етичні норми журналу, правила рецензування та публікації. Після подання публікації автори мають спілкуватися з відповідальним секретарем журналу на всіх етапах рецензування та підготовки статей до друку.

    2.  Етичні принципи діяльності рецензентів 
    Рецензент здійснює наукову неупереджену експертизу оригінальних матеріалів, що полягає в дотриманні таких обов’язків:        
    2.1. Рецензенти оцінюють рукопис лише на підставі поданих матеріалів, без урахування етнічної, гендерної, релігійної, політичної приналежності авторів. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті.
    2.2. Рецензентом не може бути автор або співавтор рецензованої роботи, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня.
    2.3. Рецензування рукописів має відбуватися у короткі строки (не довше 3-х місяців) із забезпеченням статусу конфіденційності матеріалів, що становлять предмет оцінювання.    
    2.4. Рецензент повинен бути об'єктивним, висловлювати свою думку чітко й аргументовано. Свій висновок рецензент вносить до спеціальної анкети або подає у розгорнутому вигляді. Неприпустимою є персональна критика на адресу авторів.
    2.5. Рецензенти у своїй роботі керуються політикою редакційної колегії журналу, відхиляючи будь-які прояви наклепу, порушення авторських прав і плагіату. 
    2.6. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї, наданої йому статті, для особистої вигоди, дотримуючись конфіденційності
цієї інформації та ідей.
    2.7. Якщо рецензент не впевнений у своїй компетентності у запропонованому науковому питанні, він має повідомити про це відповідального секретаря журналу.
 
    3. Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії
    Редакційна колегія керується традиційними етичними принципами наукової періодики задля поширення надійної та якісної інформації. У своїй діяльності редакція і члени редакційної колегії журналу несуть відповідальність за оприлюднення авторських творів, дотримуючись таких головних обов’язків:
    3.1. Редакційна колегія несе відповідальність за рішення про те, які з статей, поданих в журнал, будуть опубліковані, а які відхилені. При цьому вона керується політикою журналу і дотримується юридичних обмежень, уникаючи наклепу, порушень авторських прав та плагіату.    
    3.2. Рішення редакційної колегії про опублікування статті повинно базуватися на достовірності поданих даних та науковій значимості розглянутої роботи.    
    3.3. Редакційна колегія оцінює рукопис виключно за його науковий зміст, незважаючи на расову приналежність, стать, сексуальну орієнтацію, релігійні переконання, національність, громадянство, походження, соціальний статус або політичні погляди авторів рукопису.        
    3.4. Головний редактор, відповідальний секретар, співробітники редакції, редакційно-видавничої групи та члени редакційної колегії журналу не повинні розкривати жодної інформації про надану в журнал статтю нікому, окрім автора (ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції.
    3.5. Неопубліковані матеріали не можуть бути використані без згоди авторів або передаватися третім особам (без письмової згоди).        
    3.6. Якщо є достатньо підстав вважати, що надана інформація є плагіатом, редакційна колегія не допускає до публікації таку інформацію.    
    3.7. Стаття, в разі прийняття до опублікування, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.        
    3.8. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів чи опублікованих матеріалів. В разі виявлення конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.
    3.9. Головний редактор і відповідальний секретар повинні забезпечувати конфіденційність інформації, що стосується рецензентів. Якщо виникає потреба залучити нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

Українська