Г.В. Артеменко. СУЛЬФІДНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ У ПОРОДАХ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ІНТРУЗІЇ (СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.03.016

УДК 552.43 : 550.42 : 550.93 (477)

СУЛЬФІДНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ У ПОРОДАХ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ІНТРУЗІЇ (СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

Г.В. Артеменко 1, І.А. Самборська 1, Л.І. Канунікова 1, В.К. Бутирін 2
1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
E-mail: regulgeo@gmail.com
2 Казенне Підприємство "Південьукргеологія"
49005, м. Дніпро, Україна

Мова: російська
Мінералогічний журнал 2019, 41 (3): 16-23

Анотація: Олександрівська інтрузія, виділена у складі Авдот’євсько-Олександрівського інтрузивного поясу, сформувалася на заключному етапі утворення зеленокам’яних структур Середньопридніпровського мегаблоку. В ній виявлені прояви сульфідної мінералізації. Мета роботи — визначити генезис сульфідної мінералізації, оцінити ступінь метаморфізму порід, визначити склад сульфідів. Хімічний склад породоутворювальних мінералів вивчено з використанням рентгенівського мікроаналізатора JXA-733 (Jeol, Японія) і хвильового та енергодисперсійного спектрометрів у лабораторії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України. Сульфідна мінералізація в Олександрівській інтрузії пов’язана з метаморфізованими піроксенітами і приурочена до тектонічної зони у межах південної гілки Південно-Нікопольського розлому. Сульфіди у породі мають форму табличок і ксеноморфних зерен неправильної форми розміром 0,03—2,0 мм, поширені у вигляді розсіяних вкраплень, прожилків, гнізд і шлірів. У невеликому інтервалі глибин вони утворюють майже суцільні агрегати, серед яких знаходяться "включення" піроксену і амфіболу — сульфідно-силікатна порода (руда). Піроксен частково або повністю заміщений амфіболом і піротином. Форма "включень" ксеноморфна, рідше ідіоморфна. Піроксени представлені моноклінними різновидами — діопсидом (En41—46Wo46—48Fs8—11) і ендіопсидом (En46—47Wo44—45Fs10). Амфіболи за хімічним складом відповідають групі кальцієвих амфіболів і представлені актинолітом та магнезіальною роговою обманкою, що утворилися в умовах амфіболітової, епідот-амфіболітової та зеленосланцевої фацій метаморфізму. Сульфіди представлені асоціацією пентландит — халькопірит — піротин, де піротин переважає і містить домішки Co (до 0,26 %) і Ni (0,61 %). Халькопірит присутній у невеликій кількості (окремі зерна) і має незначну кількість домішок Co і Ni. Пентландит утворює дрібні включення у піротині, у ньому містяться домішки Co (до 8,20 %) та Au (0,15 %).

Ключові слова: Олександрівська інтрузія, Середньопридніпровський мегаблок, метапіроксеніти, сульфіди, піротин, халькопірит, пентландит, кобальт, нікель, золото.

Література:

  1. Заварицкий А.Н. Пересчет химических анализов изверженных горных пород. М.: Гос. науч.-техн. изд-во лит-ры по геологии и охране недр, 1960. С. 60—69.
  2. Закруткин В.В. Об эволюции амфиболов при метаморфизме. Зап. ВМО. 1968. Сер. 2. Ч. 97, Вып. 1. С. 13—23.
  3. Семененко Н.П., Бойко В.Л., Бордунов И.Н., Ладиева В.Д., Рябоконь С.М., Стульчиков В.А., Ярощук Э.А., Берзенин Б.З., Гаев И.А., Гаева Н.М. Ультрабазитовые формации центральной части Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1979. 412 с.
  4. Номенклатура амфиболов: Доклад Подкомитета по амфиболам Комиссии по новым минералам и названиям минералов Международной минералогической ассоциации (КНМНМ ММА). Зап. ВМО. 1997. № 6. С. 82—102.

PDF

Українська