С.Г. Кривдік. СПЕЦИФІКА ПАРАГЕНЕЗИСІВ МІНЕРАЛІВ У КАРБОНАТИТАХ ЧЕРНІГІВСЬКОГО МАСИВУ (ЗАХІДНЕ ПРИАЗОВ’Я)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.03.047

УДК 552+49.33

СПЕЦИФІКА ПАРАГЕНЕЗИСІВ МІНЕРАЛІВ У КАРБОНАТИТАХ ЧЕРНІГІВСЬКОГО МАСИВУ (ЗАХІДНЕ ПРИАЗОВ’Я)

С.Г. Кривдік

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр. Акад. Палладіна, 34

E-mail: kryvdik@ukr.net

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2019, 41 (3): 47-52

Анотація: Карбонатити чернігівського карбонатитового комплексу контрастно відрізняються від подібних карбонатитів інших комплексів низкою мінералогічних, петрологічних та геохімічних особливостей. Найбільше вражає надзвичайно висока залізистість олівінів (у карбонатитах до Fа65, в ійоліт-мельтейгітах — Fа70). У карбонатитах і лужних породах виявлено широкі інтервали варіацій хімізму олівіну — від Fа10—15 до Fа70. При цьому проявляється залежність між залізистістю олівіну (та інших фемічних мінералів) і окисненістю заліза (кристалізацією магнетиту). Зі збільшенням кількості останнього підвищується магнезіальність олівіну. Залізисті олівіни асоціюють зі збагаченим залізом кальцитом (1,4 % FеО) та доломітом (>5,8 % FеО). Одним з факторів такої залежності вважаємо термічну дисоціацію сидеритової молекули (FеСО3) карбонатитового розплаву з утворенням Fе3О4 (магнетиту), СО, СО2 і С (графіту). Через відсадку магнетиту розплав збагачується MgО, тому кристалізуються більш магнезіальні олівіни та інші мінерали. Це підтверджують також результати ізотопно-геохімічних досліджень: у кальцитах із залізистим парагенезисом d18О і d13С мають типово "карбонатитові" значення (+6,1 і –5,1 ‰ відповідно), а в магнезіальних (з магнетитом) проявлені відхилення від "глибинних" значень (d18О стає від +8 і до +17,5 ‰, а d13С — –9,5 ‰). За ізотопними даними, температура у високозалізистому парагенезисі становить 1050 °С, а у магнезіальному — 971 °С. Такі особливості карбонатитів чернігівського комплексу зумовлені абісальними умовами їх формування. Цей комплекс є одним із найбільш еродованих (до 20 км).

Ключові слова: карбонатити з високозалізистим олівіном (до Fа65), глибокий ерозійний зріз, дисоціація молекули FеСО3.

Література:

  1. Воробьев Е.И. Полифазный тип распада апатита. Геохимия. 2000. № 5. С. 661—664.
  2. Глевасский Е.Б., Кривдик С.Г. Докембрийский карбонатитовый комплекс Приазовья. Киев: Наук. думка, 1981. 228 с.
  3. Дир У.А., Хауи Р.А., Зусман Дж. Породообразующие минералы. М.: Мир, 1966. Т. 5. 408 с.
  4. Дубина О.В., Кривдік С.Г. Ефект Соре в петрології магматичних порід. Мінерал. журн. 2010. 32, № 4. С. 51— 62.
  5. Карбонатиты / Ред. О. Таттл, Дж. Гиттинс. М.: Мир, 1969. 468 с.
  6. Кривдик С.Г. Оливины Черниговского карбонатитового комплекса (Западное Приазовье). Минералогические критерии поисков редких и цветных металлов в пределах Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1977. С. 61—75.
  7. Кривдик С.Г. Условия образования карбонатитов черниговского комплекса (Западное Приазовье) по данным минералогических геотермометров. Минералогические критерии поисков редких и цветных металлов в пределах Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1977. С. 75—81.
  8. Кривдик С.Г., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1990. 408 с.
  9. Кривдик С.Г., Загнитко В.Н., Луговая И.П. Изотопный состав минералов в карбонатитах Черниговского массива (Приазовье) как индикатор условий их кристаллизации. Минерал. журн. 1997. 19, № 6. С. 28—42.
  10. Кривдік С.Г., Дубина О.В. Типохімізм мінералів лужно-ультраосновних порід Українського щита як індикатор глибинності їх формування. Мінерал. журн. 2005. 27, № 1. С. 64—76.
  11. Кулешов В.Н. Изотопный состав и происхождение глубинных карбонатитов. М.: Наука, 1986. 125 с.
  12. .Самойлов В.С. Карбонатиты (фации и условия образования). М.: Наука, 1977. 292 с.
  13. Таланцев А.С. Доломит-кальцитовый геологический термометр. Докл. АН СССР. 1976. 228, № 3. С. 701—704.
  14. Эволюция изверженных пород / Под ред. Х. Йодер. М.: Мир, 1983. 522 с.
  15. Roeder F.L., Emslie D.F. Olivine-liquid Equilibrium. Contribs. Mineral. and Petrol. 1970. 29, № 4. P. 275—289.

PDF

Українська