В.М. Квасниця, ДІАМАНТИ З ТЕРИГЕННИХ ВІДКЛАДІВ БАСЕЙНІВ РІК ДНІСТЕР І ПІВДЕННИЙ БУГ

Ukrainian

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.03.003

УДК 549.211

ДІАМАНТИ З ТЕРИГЕННИХ ВІДКЛАДІВ БАСЕЙНІВ РІК ДНІСТЕР І ПІВДЕННИЙ БУГ

В.М. Квасниця, д-р геол.-мін. наук, проф., зав. від.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: vmkvas@hotmail.com

http://orcid.org/0000-0002-3692-7153

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2020, 42 (3): 03-16

Анотація: Узагальнено дані про більше ніж 120 кристалів діаманту з неогенових (балтська світа) і четвертинних (алювіальних) теригенних відкладів межиріччя Дністер — Південний Буг та їхніх басейнів: 35 мікродіамантів та макродіамант із балтських пісків і 85 мікродіамантів із четвертинних пісків. Комплексно дослідженими з застосуванням інфрачервоної мікроскопії, раманівської спектроскопії та ізотопного аналізу вуглецю кристалів є трохи більше чотирьох десятків мікродіамантів (розміром менше 0,5 мм) і один макродіамант. За морфологією мікродіаманти з балтських пісків представлені переважно кубами, октаедрами і ромбододекаедрами, а також уламками кристалів. Їхня фотолюмінесцеція оранжева, зелена і жовтувато-зелена. Майже половина кристалів не люмінесціює в ультрафіолеті. Макродіамант і декілька мікродіамантів належать до безазотних кристалів типу IIа фізичної класифікації. За даними раманівської спектроскопії вони відносно структурно досконаліші за азотвмісні кристали. Мікродіаманти з алювію басейнів Дністра і Південного Бугу є майже в однаковій пропорції октаедрами і ромбододекаедрами, кубами і комбінаційними кристалами, а також уламками кристалів. Фотолюмінесценція цих мікродіамантів часто оранжева і зелена, менш поширена синя і жовта, а для значної частини кристалів відсутня. Серед досліджених мікродіамантів із алювіальних відкладів 39 % кристалів належать до безазотних діамантів типу ІІа, 31 % кристалів — діаманти типу Іа, 15 % кристалів — діаманти типу Іаb та 15 % кристалів — діаманти типу Іb. Мікродіаманти з алювіальних відкладів басейну Дністра мають широкий інтервал значень δ13С від –24,79 до –3,14 ‰ (середнє –11,94 ‰). Специфікою мікродіамантів межиріччя Дністер — Південний Буг та їхніх басейнів є значна поширеність серед них унікальних зелених кривогранних кристалів — тетрагексаедроїдів і додекаедроїдів. Їм властиві високий вміст домішок одиночного азоту (593—1106 ppm), низький ступінь агрегації атомів азоту (0—13 %) і вузький інтервал значень ізотопного складу вуглецю (середнє –11,53 ‰ δ13С). Вони віднесені до діамантів-ендеміків, особливості яких і вказують на їхні місцеві корінні джерела. Проаналізовано поширення зелених мікродіамантів і висловлено припущення про їхній генезис та можливе знаходження їхніх корінних джерел. Розглянуто питання про походження діамантів межиріччя Дністер — Південний Буг та їхніх басейнів, їхнє можливе середовище кристалізації та корінні породи.

Ключові слова: розсипні мікродіаманти, кристаломорфологія, азотні домішкові центри, ізотопний склад вуглецю, межиріччя Дністер — Південний Буг, Український щит.

Література:

  1. Бобриевич А.П., Дружинин Л.Н., Квасница В.Н., Кручек А.И., Лавров Д.А., Смирнов Г.И. Алмазоносность кластических образований балтской свиты Украины. Литология и полезные ископаемые. 1975. № 4. С. 119—127.
  2. Бобриевич А.П., Квасница В.Н., Сизова Р.Г., Смирнов Г.И. Распространение и особенности зеленых алмазов в разновозрастных терригенных отложениях Правобережной Украины. Минералогия осадочных образований. Киев: Наук. думка, 1975. Вып. 2. С. 104—108.
  3. Гейко Ю.В., Гурский Д.С., Лыков Л.И., Металиди В.С., Павлюк В.Н., Приходько В.Л., Цымбал С.Н., Шимкив Л.М. Перспективы коренной алмазоносности Украины. Киев-Львов: Центр Европы, 2006. 200 с.
  4. Ільченко К.О., Квасниця В.М., Таран М.М. Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії. Зап. Укр. мінерал. тов-ва. 2007. 4. С. 13—37.
  5. Квасница В.Н. Мелкие алмазы. Киев: Наук. думка, 1985. 215 с.
  6. Квасница В.Н., Мазыкин В.В., Матяш И.В., Цымбал С.Н. Спектры ЭПР мелких природных алмазов и их возможное генетическое значение. Минерал. журн. 1981. 3, № 1. С. 89—92.
  7. Квасниця В.М., Таран М.М., Вірт Р., Віденбек М., Томас Р., Лупашко Т.М., Ільченко К.О. Нові дані про українські алмази. Мінерал. журн. 2005. 27, № 4. С. 47—58.
  8. Металіді В.С., Павлюк В.М., Приходько В.Л. Алмазоносність південно-західної частини Українського щита і його схилів. Мінеральні ресурси України. 1999. № 3. С. 9—12.
  9. Павлюк В.Н., Довгань Р.Н., Катюк И.Ю., Цымбал Ю.С. Состояние и перспективы поисковых работ на алмазы в пределах юго-западной части Украинского щита. Моделі утворення алмазу та його корінних джерел. Перспективи алмазоносності Українського щита і суміжних територій. Зб. тез Міжнар. наук. конф. (Київ, 11—13 верес. 2012 р.). Відп. ред. В.М. Квасниця. ІГМР НАН України. Київ: КОМПРИНТ, 2012. С. 150—152.
  10. Полканов Ю.А. Мелкие алмазы песчаных отложений: распространение, свойства, происхождение, значение. Симферополь: СПД Барановский А.Э., 2009. 228 с.
  11. Юрк Ю.Ю., Кашкаров И.Ф., Полканов Ю.А., Еременко Г.К., Яловенко И.П. Алмазы песчаных отложений Украины. Киев: Наук. думка, 1973. 167 с.
  12. Яловенко И.П., Полканов Ю.А., Сторчак П.Н., Бирюкова И.А. Новые данные об алмазоносности песчаных отложений юга Украины и Молдавии. Геология и рудоносность юга Украины. 1969. Вып. 2. С. 109—114.
  13. Cartigny P. Stable isotopes and the origin of diamond. Elements. 2005. 1 (2). Р. 79—84. https://doi.org/10.2113/gselements.1.2.79
  14. Kvasnitsa V.N., Silaev V.I., Smoleva I.V. Carbon isotopic composition of diamonds in Ukraine and their probable polygenetic nature. Geochemistry Intern. 2016. 54, № 11. Р. 948—963. https://doi.org/10.1134/S0016702916090020
  15. Shirey B.S., Cartigny P., Frost J.D., Keshav Sh., Nestola F., Nimis P., Pearson G.D., Sobolev V.N., Walter J.M. Diamonds and the geology of mantle carbon. Revs Mineral. and Geochem. 2013. 75. Р. 355—421. https://doi.org/10.2138/rmg.2013.75.12 

PDF

File_attachments: 
PDF icon 03-16.pdf