С.Г. Кривдік, НОВІ ВИДИ ОСНОВНИХ ПОРІД У КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОМУ АНОРТОЗИТ- РАПАКІВІГРАНІТНОМУ ПЛУТОНІ ЯК ІНДИКАТОР ЙОГО ПЕТРОГЕНЕЗИСУ 

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.04.043

УДК 552.311

НОВІ ВИДИ ОСНОВНИХ ПОРІД У КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОМУ АНОРТОЗИТ-

РАПАКІВІГРАНІТНОМУ ПЛУТОНІ ЯК ІНДИКАТОР ЙОГО ПЕТРОГЕНЕЗИСУ 

С.Г. Кривдік, д-р геол.-мін. наук, проф.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: kryvdik@ukr.net; orcid: 0000-0002-8356-1115 

О.В. Дубина, д-р геол. наук, доц. пров. наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут "Інститут геології"

03022, м. Київ, Україна, вул. Васильківська, 90

E-mail: dubyna_a@ukr.net; orcid: 0000-0002-6003-4873 

В.М. Бельський, канд. геол. наук, наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: belskyi_vm@ukr.net; orcid: 0000-0001-7990-1386 

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2022, 44 (4): 43-60

Анотація: У межах Корсунь-Новомиргородського плутону (КНП) досліджено два види основних порід, контрастних за петрохімічними характеристиками та мінеральним складом. Фаялітові габроїди залягають на глибших горизонтах у центральній частині КНП (Городищенський масив) і за залізистим парагенезисом фемічних мінералів, пониженою або низькою основністю плагіоклазу можуть представляти кінцеві порції високодиференційованої основної магми (після формування анортозитів, різноманітних габроноритів та їхніх рудних різновидів), кристалізація яких відбувалась в абісальних умовах за низької фугітивності кисню. Обмежені геохімічні дані свідчать, що кристалізація таких порід може бути результатом змішування високозалізистих і підвищеної лужності порцій основного розплаву із захопленими ранніми генераціями основного плагіоклазу, з частковою резорбцією останніх. Різке зростання залізистості фемічних мінералів у фаялітових габроїдах, як і пониження основності плагіоклазу, порівняно з іншими представниками основних порід плутону, узгоджується із появою феродіоритових розплавів унаслідок тривалої кристалізаційної диференціації вихідного основного розплаву. На відміну від фаялітових габроїдів, двопіроксен-біотитові габроїди із приконтактового масиву у північно-західній частині плутону, за підвищеною магнезіальністю фемічних мінералів і порід є найменш диференційованими різновидами основних порід. Закономірності розподілу петрогенних елементів біотитових габроїдів узгоджуються із загальним еволюційним трендом основних порід КНП, що передбачає їхню кристалізацію на ранньому етапі становлення плутону. За петрохімічними особливостями такий розплав може утворюватись на проміжній стадії диференціації, між початковим (примітивним) розплавом та його високодиференційованими (високозалізистими) порціями. Узагальнення даних глибокого буріння плутону дає можливість виявити загальні закономірності еволюції складу фемічних мінералів у основних породах, які свідчать про ознаки прихованої розшарованості. Вона досить чітко простежується як у великих габро-анортозитових масивах, так і в окремих інтрузивних тілах. Виявлені ознаки мінералогічного розшарування узгоджуються із толеїтовим трендом диференціації вихідного розплаву — зростанням залізистості фемічних мінералів у процесі диференціації й остигання в магматичній камері за низької фугітивності кисню. Згідно з таким трактуванням глибинної будови КНП, глибокими свердловинами на сучасному ерозійному зрізі частіше розкривають фрагменти верхньої (або бічної) розшарованої серії (залізистий тренд) і рідше досягають верхів нижньої (головної) серії (магнезіальний тренд).

Ключові слова: анортозити, габроїди, диференціація, розшарованість, магматизму, Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит.

Література:

  1. Анортозит-рапакивигранитная формация Восточно-Европейской платформы. Д.А. Великославинский, А.П. Биркис, О.А. Богатиков и др.; Под. ред. Ф.П. Митрофанова. Ленинград: Наука, 1978. 296 с.
  2. Дубина О.В., Кривдік С.Г., Швайка І.А., Швайка І.Д., Якубенко П.Ф., Проскурка Л.І. Геохімічні особливості головних типів порід Корсунь-Новомиргородського анортозит-рапаківігранітного плутону (Український щит). Мінерал. журн. 2022. 44, № 2. С. 20—47. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.02.020 
  3. Кононов Ю.В. Габрові масиви Українського щита. Київ: Наук. думка, 1966. 100 с.
  4. Кононов Ю.В., Кононова М.М., Шаркин О.П. Фазовые превращения в породообразующих силикатах. Наук. думка, 1989. 180 с.
  5. Кривдік С.Г., Гуравський Т.В., Дубина О.В., Братчук О.М., Мархай О.І., Нечаєнко О.М., Якубенко П.Ф. Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит). Мінерал. журн. 2009. 31, № 3. С. 55—78.
  6. Кривдік С.Г., Дубина О.В., Якубенко П.Ф. Петрологічні особливості Корсунь-Новомиргородського анортозит-рапаківігранітного плутону. Мінерал. журн. 2021. 43, № 4. С. 25—49. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.025 
  7. Личак И.Л. Петрология Коростенского плутона. Киев: Наук. думка, 1983. 248 с.
  8. Митрохіна Т.В. Геологічна будова, речовинний склад та умови формування титаноносних габроїдних інтрузій Волинського мегаблоку Українського щита: автореф. дис. … канд. геол. наук. Київ, 2009. 26 с.
  9. Митрохин О.В. Анортозит-рапаківігранітна формація Українського щита (геологія, речовинний склад та умови формування): автореф. дис. ... д-ра геол. наук. Київ, 2011. 36 с.
  10. Петрографчіний кодекс України. За ред. І.Б. Щербакова. Київ, 1999. 76 с.
  11. Уэйджер Л., Браун Г. Расслоенные изверженные породы. Москва, 1970. 552 с.
  12. Igneous rocks a Classification and Glossary of Terms. Ed. by Le Maitre R.W. Cambridge University Press, 2002. 236 p.
  13. Mitchell J.N., Scoates J.S., Frost C.D. High-AI gabbros in the Laramie Anorthosite Complex, Wyoming: implications for the composition of melts parental to Proterozoic anorthosite. Contribs Mineral. Petrol. 1995. 119. P. 166—180. https://doi.org/10.1007/BF00307279 
  14. Owens B.E., Dymek R.F. Fe-Ti-P-rich rocks and massif anorthosite: Problems of interpretation illustrated from the Labrieville and St-Urbain plutons, Quebec. Canad. Mineral. 1992. 30. Р. 163—190.
  15. Owens B.E., Dymek R.F. Petrogenesis of the Labrieville Alkalic Anorthosite Massif, Grenville Province, Quebec. J. Petrol. 2001. 42, Iss. 8. P. 1519—1546. https://doi.org/10.1093/petrology/42.8.1519 
  16. Owens B.E., Rockow M.W., Dymek R.F. Jotunites from the Grenville Province, Quebec: petrological characteristics and implications for massif anorthosite petrogenesis. Lithos. 1993. 30. Iss. 1. P. 57—80. https://doi.org/10.1016/0024-4937(93)90006-X 
  17. Sisson T.W., Grove T.L. Experimental investigations of the role of H2O in calc-alkaline differentiation and subduction zone magmatism. Contribs Mineral. Petrol. 1993. 113. P. 143—166. https://doi.org/10.1007/BF00283225 
  18. The Rogaland Intrusive Massifs — an excursion guide. Duchesne, Jean-Clair (ed.). Report 2001.029. Geological Survey of Norway, Trondheim, Norway. 139 p.

PDF

Ukrainian