Г.В. Артеменко, ВІК ГАННІВСЬКИХ ГРАНІТІВ (CЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.04.073

УДК 552.43: 550.42:550.93 (477): 549

ВІК ГАННІВСЬКИХ ГРАНІТІВ (CЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКИЙ

МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

Г.В. Артеменко, д-р геол. наук, проф., зав. від.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: regulgeo@gmail.com; orcid: 0000-0002-4528-6853 

Л.В. Шумлянський, д-р геол. наук, пров. наук. співроб.

Кертінський університет, Школа наук про Землю та планети

GPO Box U1987, м. Перт, Австралія, WA 6845

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: leonid.shumlyanskyy@curtin.edu.au; orcid: 0000-0002-6775-4419 

І.А. Швайка, канд. геол. наук, наук. співроб.

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: ishvaika@gmail.com; orcid: 0000-0001-9585-4380 

В.К. Бутирін, пров. інженер

Казенне підприємство "Південукргеологія"

49000, м. Дніпро, Україна, вул. Чернишевського, 11

E-mail: bvaler83@gmail.com; orcid: 0000-0002-5597-5177 

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2022, 44 (4): 73-83

Анотація: Середньопридніпровський мегаблок, що є фрагментом кратона, відрізняється від інших кратонів Землі великою різноманітністю архейських гранітоїдів (токівський, мокромосковський і демуринський комплекси), які утворились пізніше за мезоархейські тоналіт-тронд’єміт-гранодіоритові асоціації. Тому Середньопридніпровський мегаблок є важливим районом для дослідження генезису та геодинамічних умов утворення пізньоархейських гранітоїдів. До слабко вивчених пізньоархейських гранітоїдів на Середньопридніпровському блоці належать ганнівські граніти в Східно-Ганнівській монокліналі Криворізько-Кременчуцької структури, щодо віку і стратиграфічного положення яких триває довга дискусія. Мета роботи — визначити геохімічні особливості, генезис та U-Pb вік ганнівських гранітів Середньопридніпровського мегаблоку. Згідно з одержаними даними, ганнівські граніти могли утворитись у коровому магматичному джерелі в результаті плавлення давнішої кори. Від інших пізньоархейських гранітоїдів Середньопридніпровського мегаблоку вони відрізняються підвищеним вмістом U (56,4 ppm) та наявністю Mo (4,3 ppm). Ганнівські граніти зазнали тектонічної переробки під час колізії близько 2,0 млрд рр. тому, з якою пов’язана, вірогідно, калішпатизація цих порід. Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік ядерних частин циркону з ганнівських гранітів, який складає 2827 ± 16 млн рр. Пізніші оболонки на них утворились, вірогідно, під час калішпатизації цих порід. Ганнівські граніти мають близький вік із гранітоїдами мокромосковського та токівського комплексів. На Середньопридніпровському граніт-зеленокам’яному блоці пізньоархейські гранітоїди формувались в інтервалі 2,99—2,7 млрд рр., а на близькому за геологічною будовою граніт-зеленокам’яному блоці Курської магнітної аномалії вони мають вік 2,6 млрд рр. На кратоні Пілбара, складеному палеоархейським граніт-зеленокам’яним комплексом, вік біотитових і двопольовошпатових гранітів близький до віку таких самих утворень на Середньопридніпровському мегаблоці (2,94—2,93 млрд рр.). Відмінність у часі прояву цього магматизму може бути пов’язана з дрейфом кратонів над плюмами різного віку.

Ключові слова: ганнівські граніти, Середньопридніпровський мегаблок, Східно-Ганнівська монокліналь, кратон, КМА, U-Pb вік.

Література:

  1. Артеменко Г.В., Самборская И.А., Гоголев К.И., Высоцкий А.Б. U-Pb возраст двуполевошпатовых гранитов Вишневецкого массива Славгородского блока (Среднеприднепровский мегаблок Украинского щита. Допов. НАН України. 2017. № 8. С. 51—56. https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.08.051
  2. Артеменко Г.В., Самборская И.А., Мартынюк А.В. Геохимическая характеристика и геодинамические условия формирования метабазитов и метакоматиитов Кривбасса (Среднеприднепровский мегаблок УЩ). Мінерал. журн. 2015. 37, № 2. С. 76—89. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.37.02.076
  3. Великанов Ю.Ф., Великанова О.Ю. Петролого-геохимические особенности и рудоносность анновских гранитов Кривбасса. Тез. докл. Междунар. науч. конф. "Гранитоиды: условия формирования и рудоносность" (Киев, 27 мая — 1 июня 2013). Препр. ИГМР им. Н.П. Семененко. Киев, 2013. C. 32—33.
  4. Железисто-кремнистые формации Украинского щита. Ред. Семененко Н.П. Киев: Наук. думка, 1978. Т. 1. 328 с. (с. 15).
  5. Змиевский Г.Е., Паранько И.С., Золотарева Л.И. Комплексное геологическое изучение района бурения Криворожской сверхглубокой скважины (вторая очередь, ГИП 2). Поисково-сьемочный отряд Криворожской ГРЭ. Кривой Рог, 1990.
  6. Кулиш Е.А., Покалюк В.В., Яценко В.Г., Великанова О.Ю. Вулканизм и седиментогенез зеленокаменного этапа раннедокембрийской истории Кривбасса. Киев, 2008. 146 c.
  7. Лащенко К.П., Дубинкина Р.П. Северный район. Геологическое строение и железные руды Криворожского бассейна. Под ред. Я.Н. Белевцева. Москва: Госгеолтехиздат, 1957. С. 131—142.
  8. Найденков И.В. Деревянкин Ю.А., Деревянкина Л.Ф., Архипова А.А. Новые данные по радиологическому возрасту гранитоидов центральной части Курской магнитной аномалии. Докл. РАН. 1996. 351, № 6. С. 802—805.
  9. Орса В.И. Гранитообразование в докембрии Среднеприднепровской гранит-зеленокаменной области. Киев: Наук. думка, 1988. 204 с.
  10. Пономаренко А.Н., Лесная И.М., Зюльцле О.В., Гаценко В.А., Довбуш Т.И., Кануникова Л.И., Шумлянский Л.В. Неоархей Росинско-Тикичского мегаблока Украинского щита. Геохімія та рудоутворення. 2010. № 28. С. 11—16.
  11. Степанюк Л.М., Курило С.І., Бобров О.Б., Сергєєв С.А. Уран-свинцева радіогеохронологія за цирконом гранітоїдів Кудашівського масиву (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита). Мінерал. журн. 2013. 35, № 1. С. 78—87.
  12. Степанюк Л.М., Шумлянський Л.В., Гаценко В.О., Лісна І.М., Довбуш Т.І., Вайлд С.А., Немчін А.А., Багінскі Б., Білан О.В. U-Pb геохронологія (LA-ICP-MS) геологічних процесів у гранулітах Середнього Побужжя. Стаття 1. Породна асоціація Кошаро-Олександрівського кар’єру. Мінерал. журн. 2020. 42, № 3. С. 50—68. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.03.050
  13. Сукач В.В., Курило С.И., Шурко М.М. Геолого-структурная позиция, формационная принадлежность и генетические особенности гранитоидов демуринского комплекса (Среднеприднепровский мегаблок Украинского щита). Геол. журн. 2014. № 2 (347). С. 17—28. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2014.2.138798
  14. Суслова С.Н. Чухонин А.П., Прулуцкий Р.Е. Результаты геохронологического и изотопного исследования пород по КСГС. Отчет "Провести комплексное геологическое исследование по разрезам СГС". Кн. III. гл. 7. Криворожская СГС. Ленинград: Мин-во геологии СССР. ВСЕГЕИ, 1988.
  15. Шумлянський Л.В. Геохімія піроксенових плагіогнейсів (ендербітів) Побужжя та ізотопний склад гафнію в цирконах. Мінерал. журн. 2012. 34, № 2. С. 64—79.
  16. Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Бартницкий Е.Н., Змиевский Г.Е., Татаринова Е.А. Возраст осадочно-вулканогенных формаций Восточно-Анновской полосы. Докл. АН УССР. Сер. Б. 1989. № 2. С. 30—35.
  17. Щербак Н.П., Артеменко Г.В. Лесная И.М., Пономаренко А.Н. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Архей. Киев: Наук. думка, 2006. 321 с.
  18. Claesson S., Bibikova E., Shumlyanskyy L., Dhuime B., Hawkesworth C. The oldest crust in the Ukrainian Shield Eoarchean U-Pb ages and Hf-Nd constraints from enderbites and metasediments. Van Kranendonk N.M.W., Parman S., Shirey S. and Clift P.D. (eds). Continent Formation Through Time. Geol. Soc., Spec. Publ., London. 2015. 389. 227—259.
  19. Claesson S., Bibikova E.V., Shumlyanskyy L., Whitehouse M.J., Billström K. Can oxygen isotopes in magmatic zircon be modified by metamorphism? A case study from the Eoarchean Dniester-Bug Series, Ukrainian Shield. Precam. Res. 2016. 273. P. 1—11. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2015.11.002
  20. Laurent O., Martin H., Moyen J.F., Doucelance R. The diversity and evolution of late-Archean granitoids: Evidence for the onset of "modern-style" plate tectonics between 3.0 and 2.5 Ga. Lithos. 2014. 205. P. 208—235. https://doi.org/10.1016/j.lithos.2014.06.012
  21. Middlemost E.A.K. Magmas and magmatic rocks. An introduction to igneous petrology. London-New York: Longman Group Ltd, 1985. 266 p.
  22. Moyen J.-F., Martin H., Jayananda M., Auvray B. Late Archaean granites: a typology based on the Dharwar Craton (India). Precam. Res. 2003. 127. P. 103—123. https://doi.org/10.1016/S0301-9268(03)00183-9
  23. Peccerillo A., Taylor S.R. Geochemistry of Eocene Calc-Alkaline Volcanic Rocks from the Kastamonu Area, Northern Turkey. Contribs Mineral. Petrol. 1976. 58. P. 63—81. http://dx.doi.org/10.1007/BF00384745
  24. Shumlyanskyy L., Wilde S.A., Nemchin A.A., Claesson S., Billström K., Bagiński B. Eoarchean rock association in the Dniester-Bouh Domain of the Ukrainian shield: a suite of LILE-depleted enderbites and mafic granulites. Precam. Res. 2021. 352. 106001. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2020.106001
  25. Sun S.S., McDonough W.F. Chemical and isotopic systematics of oceanic basalts: implications for mantle composition and processes: Magmatism in the Ocean Basins. Eds Saunders A.D., Norry M.J. Geol. Soc. Spec. Publ. 1989. 42. P. 313—345. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1989.042.01.19

PDF

Ukrainian