Г.В. Артеменко, ВІК ЦИРКОНУ З МЕТАОСАДОВИХ ПОРІД ТЕРНУВАТСЬКОЇ ТОВЩІ (ЗАХІДНОПРИАЗОВСЬКИЙ БЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.03.051

УДК 550.4 (477); 555.24

ВІК ЦИРКОНУ З МЕТАОСАДОВИХ ПОРІД ТЕРНУВАТСЬКОЇ

ТОВЩІ (ЗАХІДНОПРИАЗОВСЬКИЙ БЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

Г.В. Артеменко, д-р геол. наук, проф., зав. відділу

E-mail: regulgeo@gmail.com; orcid: 0000-0002-4528-6853 

Л.В. Шумлянський, д-р геол. наук, доц., пров. наук. співроб.

E-mail: lshumlyanskyy@yahoo.com; orcid: 0000-0002-6775-4419 

Л.С. Довбиш, аспірант

E-mail: dovbysh__ls@ukr.net; orcid: 0000-0003-4529-448X 

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, просп. Акад. Палладіна, 34

Мова: англійська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (3): 51-59

Анотація: На Західному Приазов’ї тернуватська товща метаморфічних порід складає Гайчурську структуру дугоподібної форми, довжиною орієнтовно 72 км. Її західна частина знаходиться в зоні Андріївського розлому, який розділяє Вовчанський і Гуляйпільський блоки, а східна — у зоні Тернуватського розлому на Ремівському блоці. Породи, які складають Гайчурську структуру, характеризуються строкатим та мінливим за латераллю складом і змінною потужністю, у них спостерігаються динамоструктури — розлінзування та розсланцювання. Верхня світа тернуватської товщі складена переважно метаосадовими породами — гнейсами та сланцями біотитовими, гранат-біотитовими, глиноземистими, магнетит-амфіболовими і польовошпатовими кварцитами. Нижня світа представлена вулканогенними породами — амфіболітами, метаультрабазитами і гнейсами біотит-амфіболовими. Методом LA-ICP-MS було датовано 38 кристалів циркону з мусковіт-біотитових гнейсів верхньої світи тернуватської товщі, які за петрохімічними даними відповідають метаморфізованим граувакам. Серед них виявлено популяції циркону — 3,65—3,45 та 3,3—2,95 млрд рр., які відповідають етапам формування архейської кори Західноприазовського домена — утворенню найдавнішого фундаменту та граніт-зеленокам’яних комплексів палеоархейського і мезоархейського віку (відповідно). Аналогічні  популяції детритового циркону були визначені у ранньодокембрійських породах крутобалкінської світи у Сорокинській зеленокам’яній структурі. Зіставлення породних асоціацій Українського щита і Курської магнітної аномалії (КМА) унаочнює відповідність палеоархейської кори (3,45—3,65 млрд рр.) Західноприазовського блоку і Курсько-Бесединської грануліт-гнейсової області, а палеоархей-мезоархейські комплекси (3,3—2,95 млрд рр.) — породам Михайлівської і Орловсько-Тимської структур гранітно-зеленокам’яної області КМА.

Ключові слова: Гайчурська структура, тернуватська товща, мусковіт-біотитовий гнейс, Гуляйпільський блок, Вовчанський блок, Ремівський блок, циркон, U-Pb вік, метаосадові породи.

Література:

  1. Артеменко Г.В., Самборская И.А., Швайка И.А., Гоголев К.И., Довбуш Т.И. Этапы раннепротерозойского коллизионного гранитоидного магматизма и метаморфизма на Приазовском и Среднеприднепровском мегаблоках Украинского щита. Мінерал. журн. 40, № 2. С. 45—62. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.40.02.045
  2. Artemenko G.V., Shumlyanskyy L.V. The Paleoarchean (3.3 Ga) and Mesoarchean (3.0 Ga) tonalite-trondhjemite-granodiorite rocks of the Western Azov Area (the Ukrainian Shield). Геол. журн. 2021. № 3. С. 35—47. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228873
  3. Артеменко Г.В., Шумлянський Л.В., Беккер А.Ю., Хоффман А. Вік циркону з метаріодацитів олександрівської світи михайлівської серії (мегаблок КМА). Геохімія та рудоутворення. 2022. 43. С. 3—11. https://doi.org/10.15407/gof.2022.43.003
  4. Артеменко Г.В., Шумлянский Л.В., Швайка И.А. Позднепалеоархейские тоналитовые гнейсы Западно-Приазовского блока (Приазовский мегаблок Украинского щита). Геол. журн. 2014. № 4 (349). C. 91—102. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2014.4.139191
  5. Artemenko G.V., Shumlyanskyy L.V., Wilde S.A., Whitehouse M.J., Bekker A.Yu. The U-Pb age and Lu-Hf isotope systematics of zircon from the Huliaipole metavolcanics, the Azov domain of the Ukrainian Shield: evidence for the Paleoarchean-Hadean crust. Geol. Journ. 2021. № 1 (374). С. 3—16. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.1.216989
  6. Бибикова Е.В., Клаэссен С., Федотова А.А., Артеменко Г.В., Ильинский Л. Терригенный циркон архейских зеленокаменных поясов — источник информации о ранней коре Земли: Приазовье и Приднепровье, Украинский щит. Геохимия. 2010. № 9. С. 899—916.
  7. Бибикова Е., Федотова А., Клаессон С., Аносова М., Шумлянский Л. Время континентальной коры в ранней истории Земли: изотопно-геохимическое (U-Th-Pb, Lu-Hf, РЗЭ) изучение терригенных цирконов архейских метаосадочных пород Сарматии. Сб. ст. Проблемы происхождения и эволюции биосферы. Москва: КРАСАНД, 2013. С. 147—167.
  8. Bibikova E.V., Williams I.S. Ion microprobe U-Th-Pb isotopic studies of zircons from three Early Precambrian areas in the U.S.S.R. Precam. Res. 1990. 48, Iss. 3. P. 203—221. https://doi.org/10.1016/0301-9268(90)90009-F
  9. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (поясн. зап.). К.Ю. Єсипчук, О.Б. Бобров, Л.М. Степанюк, М.П. Щербак, Є.Б. Глеваський, В.М. Скобелєв, А.С. Дранник, М.В. Гейченко. УкрДГРІ, НСК України. Київ, 2004. 30 с.
  10. Ghosh J.G. 3.56 Ga tonalite in the central part of the Bastar Craton, India: oldest Indian date. J. Asian Earth Sci. 2004. 23, Iss 3. P. 359—364. https://doi.org/10.1016/S1367-9120(03)00136-6
  11. Iizuka T., Komiya T., Ueno Y., Katayama I., Uehara Y., Maruyama S., Hirata T., Johnson S.P., Dunkley D.J. Geology and zircon geochronology of the Acasta Gneiss Complex, north western Canada: new constraints on its tectonothermal history. Precam. Res. 2007. 153, Iss. 3—4. P. 179—208. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2006.11.017
  12. Iizuka T., Komiya T., Johnson S.P., Kon Y., Maruyama S., Hirata T. Reworking of Hadean crust in the Acasta gneisses, northwestern Canada: evidence from in-situ Lu-Hf isotope analysis of zircon. Chem. Geol. 2009. 259. P. 230—239. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2008.11.007 
  13. Jackson S.E., Pearson N.J., Griffin W.L., Belousova E.A. The application of laser ablation-inductively coupled plasma-mass spectrometry to in situ U-Pb zircon geochronology. Chem. Geol. 2004. 211, Iss. 1—2. P. 47—69. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.017 
  14. Киктенко В.Ф. Глубинное геологическое картирование масштаба мельче 1 : 200 000 в пределах листов М-37-XXXI, /-37-I, VII (Западное Приазовье, листы М-37-133; М-37-134-Б; /37-1; / 37-2; / -37-13; / 37-14; / 37-25-А, Б; / 37-26-А, Б). Киев, 1982.
  15. Киншаков В.Н. Глубокое геологическое картирование масштаба 1 : 50 000, выполненное в 1986—1990 гг. Листы Л-37-1-Б, Л-37-1-Г. Киев, 1990.
  16. Kroner A. The ancient gneiss complex of Swaziland and environs: record of early Archean crustal evolution in Southern Africa. Chapter 5.2. Developm. in Precam. Geol. 2007. 15. P. 465—480. https://doi.org/10.1016/S0166-2635(07)15052-0 
  17. Лобач-Жученко С.Б., Бибикова Е.В., Балаганский В.В., Сергеев С.А., Артеменко Г.В., Арестова Н.А., Щербак Н.П., Пресняков С.Л. Палеоархейские тоналиты в палеопротерозойской Орехово-Павлоградской коллизионной зоне Украинского щита. Докл. Акад. наук. 2010. 433, № 2. С. 212—218.
  18. Paton C., Hellstrom J., Paul B., Woodhead J., Hergt J. Iolite: freeware for the visualisation and processing of mass spectrometric data. J. Anal. At. Spectrom. 2011. 26. P. 2508—2518. https://doi.org/10.1039/c1ja10172b
  19. Переверзев С.И. Новые данные о возрасте и стратиграфическом положении осипенковской свиты (Азовский блок). Геол. журн. 1989. № 4. С. 56—64.
  20. Предовский А.А. Геохимическая реконструкция первичного состава метаморфизованных вулканогенно-осадочных образований докембрия. Апатиты, 1970. 115 с.
  21. Предовский А.А. Реконструкция условий седиментогенеза и вулканизма раннего докембрия. Ленинград: Наука, 1980. 152 с.
  22. Rajesh, H.M., Mukhopadhyay, J., Beukes, N.J., Belyanini, G.A., Armstrong, R.A. Evidence for an early Archaean granite from Bastar Craton, India. J. Geol. Soc. 2009. 166 (2). P. 193—196. https://doi.org/10.1144/0016-76492008-089
  23. Савко К.А., Самсонов А.В., Червяковская М.В., Кориш Е.Х., Ларионов А.Н., Базиков Н.С. Возраст и Lu-Hf изотопная систематика циркона из метапелитовых гранулитов Курско-Бесединского домена: свидетельства существования палеоархейской коры Курского блока Сарматии. Вестн. Воронеж. гос. ун-та. Сер. Геол. 2020. № 3. С. 30—44. https://doi.org/10.17308/geology.2020.3/3007
  24. Савко К.А., Самсонов А.В., Ларионов А.Н., Кориш Е.Х., Червяковская М.В., Базиков Н.С. Эпизоды роста континентальной коры в раннем докембрии Сарматии. Фундаментальные проблемы тектоники и геодинамики. Материалы LI Тектонического совещ. Т. 2. Москва: ГЕОС, 2019. C. 270—273.
  25. Savko K.A., Samsonov A.V., Larionov A.N., Chervyakovskaya M.V., Korish E.Kh., Larionova Y.O., Bazikov N.S., Tsybulyaev S.V. A buried Paleoarchean core of the Eastern Sarmatia, Kursk block: U-Pb, Lu-Hf and Sm-Nd isotope mapping and paleotectonic application. Precam. Res. 2021. 353. 106021. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2020.106021
  26. Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Лесная И.М., Пономаренко А.Н. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Архей. Киев: Наук. думка, 2005. 242 с.
  27. Sláma J., Košler J., Condon D.J., Crowley J.L., Gerde A., Hanchar J.M., Horstwood M.S., Morris G.A., Nasdala L., Norberg N. Plešovice zircon — a new natural reference material for U-Pb and Hf isotopic microanalysis. Chem. Geol. 2008. 249, Iss. 1—2. P. 1—35. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2007.11.005
  28. Stern R.A., Bodorkos S., Kamo S.L., Hickman A.H., Corfu F. Geostand. Geoanal. Res. 2009. 33(2). P. 145—168. https://doi.org/10.1111/j.1751-908X.2009.00023.x
  29. Wan Y.S., Liu D.Y., Dong C.Y., Xie H.Q., Kröner A., Ma M.Z., Liu S.J., Xie S.W., Ren P. Formation and Evolution of Archean Continental Crust of the North China Craton. in Precambr. Geology of China. Ed. Zhai M. Springer Geology. Springer, Berlin, Heidelberg, 2015. P. 59—136. https://doi.org/10.1007/978-3-662-47885-1_2

PDF

Ukrainian