​В.І. Павлишин, ЛІТІЙ У НАДРАХ УКРАЇНИ Частина 4. Мінералогія літієносних об’єктів: слюди

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.04.013

УДК 549.543.226

ЛІТІЙ У НАДРАХ УКРАЇНИ

Частина 4. Мінералогія літієносних об’єктів: слюди

В.І. Павлишин, д-р геол.-мін. наук, проф., акад. ВШ України, зав. відділу

E-mail: V.I.Pavlyshyn@gmail.com; ResearcherID: D-6558-2019 

Н.М. Чернієнко, канд. геол. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: nata.cherniyenko@gmail.com; orcid: 0000-0002-1831-234X 

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, просп. Акад. Палладіна, 34

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (4): 13-28

Анотація: У публікації "Літій у надрах України", частина 4 наведено характеристику, здебільшого типоморфну, шаруватих силікатів літієносних об’єктів — мусковітів, слюд ізоморфного ряду аніт — трилітіоніт (за старою термінологією — аніт (лепідомелан) — протолітіоніт — цинвальдит — кріофіліт — лепідоліт), слюд із групи біотиту. Мінералогію слюд висвітлено у такій послідовності: камерні пегматити Волині — Пержанський рудний вузол — кам’яномогильський комплекс Приазов’я — рідкіснометалеві пегматити Приазов’я та Інгульського мегаблоку. Мусковіт — другорядний низькотемпературний мінерал камерних пегматитів Волині, який виріс після кристалізації слюд ізоморфного ряду аніт — трилітіоніт. Представлений політипами 2М1 і 3Т. Мусковіт — поширена слюда Пержанського рудного вузла; у грейзенах і деяких метасоматитах — основний мінерал. Містить підвищену кількість заліза і належить до політипної модифікації 1М: мусковіт (Fe)-1М. Поширений мусковіт також у кам’яномогильському комплексі Приазов’я, насамперед у змінених гранітах і утворених по них грейзенах. Характерна його особливість — підвищена залізистість і структура 2М1. Трапляються тут іще фуксит, волокнистий мусковіт, серицит-1Мd. Мусковіт у рідкіснометалевих пегматитах здебільшого другорядний мінерал. У приазовських пегматитах виявлено рідкісний рожевий мусковіт, фуксит, а також літієвий мусковіт. У Шевченківському родовищі мусковіт наявний у порівняно невеликій кількості й представлений двома генераціями. Зрідка трапляється мусковіт (Li, Fe)-1М. Важливе значення мають рентгенолюмінесцентні властивості мусковіту сподуменових пегматитів, які є основними типоморфними ознаками розвитку пегматитового процесу. Мусковіт зрідка трапляється у петалітових пегматитах Інгульського мегаблоку, представлений двома генераціями. Його конституція до кінця не з’ясована, суперечлива. Li-Fe слюди в гранітах і камерних пегматитах Волині — важливі типоморфні мінерали: свідчать про кристалізацію гранітів і пегматитів із магми з підвищеним вмістом рідкісних елементів і летких компонентів, ступінь диференціації камерних пегматитів, ступінь прояву післямагматичних процесів. Типоморфне значення також має розподіл октаедричних катіонів у кристалічній структурі слюд, віддзеркалюючи активність летких компонентів, швидкість кристалізації, ступінь диференціації камерних пегматитів. Процеси формування повнодиференційованих пегматитів супроводжуються політипним переходом: 1М → 3Т → 1М. Схоже і дещо інше типоморфне значення мають літієво-залізисті слюди в грейзенах і метасоматитах Пержанського рудного вузла, в якому відкрито політип 2О, і кам’яномогильському комплексі Приазов’я. Завершується стаття висвітленням результатів дослідження рідкісних лугів у залізо-магнезіальних слюдах із різних типів навколопегматитових метасоматитів Полохівського та Станкуватсько-Липнязького рудних полів.

Ключові слова: слюди, лепідомелан (аніт), кріофіліт, трилітіоніт, протолітіоніт, протолітіоніт-3Т, цинвальдит, лепідоліт-2О, камерні пегматити, рідкіснометалеві граніти, рідкіснометалеві пегматити.

Література:

  1. Байраков В.В. Мінералогічна характеристика слюд, збагачених на рідкісні луги. Допов. АН УРСР. Сер. Б. 1973. № 7. С. 579—582.
  2. Безпалько Н.А. Петрологія і акцесорні мінерали гранітів та метасоматитів Північної Волині. Київ: Наук. думка, 1970. 163 с.
  3. Бугаєнко В.М., Іванов Б.Н., Єрьоменко Г.К., Кушнір С.В. Залізо-магнезіальні слюди екзоконтактових метасоматитів літієвих гранітних пегматитів Шполянсько-Ташлицького рудного району. Зб. наук. пр. УкрДГРІ. 2004. № 1. С. 83—88.
  4. Бучинская К.М., Нечаев С.В. К проблеме пержанских гранитов. Геол. журн. 1990. № 3. С. 22—32.
  5. Возняк Д.К., Павлишин В.І. Фізико-хімічні умови формування та особливості локалізації заноришевих пегматитів Волині (Український щит). Мінерал. журн. 2008. 30, № 1. С. 5—20.
  6. Гинзбург А.И., Берхин С.И. О составе и химической конституции литиевых слюд. Тр. Минерал. музея АН СССР. 1953. Вып. 5. С. 90—131.
  7. Еременко Г.К., Иванов Б. Н., Белых Н.А. Кузьменко А.В., Макивчук О.Ф. Минералогические особенности и условия образования литиевых пегматитов Кировоградского блока (Украинский щит). Минерал. журн. 1996. 18, № 1. С. 48—57.
  8. Зарицкий А.И., Кирикилица С.И., Лабузный В.Ф., Марченко Е.Я., Металиди С.В., Потебня М.Т., Слыш Р.А. Цезиевый биотит из нового поля микроклин-альбититовых пегматитов. Минерал. журн. 1983. 5, № 4. С. 83—85.
  9. Зинченко О.В. Проявление циннвальдитових гранитов в породах габбро-лабрадорит-рапакививидной формации Украинского щита. Допов. АН УРСР. Сер. Б. 1982. № 1. С. 13—15.
  10. Зинченко О.В., Павлишин В.И. Конституционные и типоморфные особенности слюд из метасоматитов Украины. Минерал. сб. Львов. гос. ун-та. 1980. № 34, вып. 2. С. 53—61.
  11. Іванов Б.Н., Лисенко В.В., Маківчук О.Ф. та ін. Екзоконтактові метасоматити літієвих гранітних пегматитів Шполянсько-Ташлицького рідкіснометального рудного району. Мінеральні ресурси України. 2000. № 4. С. 11—13.
  12. Ісаков Л.В. Поля гранітних пегматитів Західного Приазов’я. Київ: УкрДГРІ, 2007. 134 с.
  13. Калиниченко А.М., Павлишин В.И., Матяш И.В. О распределении ионов железа в структуре литиево-железистых слюд (по данным протонного магнитного резонанса). Конституция и свойство минералов. 1975. Вып. 9. С. 48—52.
  14. Калюжний В.А., Возняк Д.К., Гігашвілі Г.М., Калюжна К.М., Лазаренко О.Є., Булгаков В.С., Сорокін Ю.Г. Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Київ: Наук. думка, 1971. 216 с.
  15. Кичурчак В.М. Закономерности локализации, строение и происхождение пегматитов в одном из регионов Украинского щита: автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. Киев, 1988. 14 с.
  16. Кузнецов Г.В., Таращан А.Н. Люминесценция минералов гранитных пегматитов. Отв. ред. В.И. Павлишин. Киев: Наук. думка, 1988. 180 с.
  17. Кульчецька Г., Черниш Д., Сєтая Л. Українська номенклатура мінералів. Київ: Академперіодика, 2022. 547 с.
  18. Лазаренко Е.К., Зинченко О.В., Жухлистов А.П., Звягин Б.Б., Павлишин В.И. Первая находка в СССР слюды (лепидолита) политипной модификации 2О. ДАН СССР. 1978. 242, № 2. С. 419—422.
  19. Лазаренко Е.К., Павлишин В.И., Латыш В.Т., Сорокин Ю.Г. Минералогия и генезис камерных пегматитов Волыни. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1973. 359 с.
  20. Матяш И.В., Польшин Э.В., Павлишин В.И. и др. Изоморфные замещения в слюдах по данным радиоспектроскопии. В сб.: Кристаллохимические аспекты изоморфизма. Киев, 1976. С. 141—145.
  21. Металиди С.В., Нечаев С.В. Сущано-Пержанская зона. Геология, минералогия, рудоносность. Киев: Наук. думка, 1983. 136 с.
  22. Минералогия Криворожского бассейна. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И., Белевцев Р.Е., Возняк Д.К., Галабурда Ю.А., Галий С.А., Квасница В.Н., Кульчицкая А.А., Мельник Ю.П., Мельников В.С., Павлишин В.И., Пирогов Б.И., Туркевич Г.И. Киев: Наук. думка, 1977. 542 с.
  23. Минералогия Приазовья. Лазаренко Е.К., Лавриненко Л.Ф., Бучинская Н.И., Галий С.А., Возняк Д.К., Галабурда Ю.А., Зациха Б.В., Иванова И.В., Квасница В.Н., Кульчицкая А.А., Куц В.П., Мельников В.С., Павлишин В.И., Туркевич Г.И. Киев: Наук. думка, 1981. 432 с.
  24. Павлишин В.И. О кристаллах литиево-железистых слюд пьезокварцевых пегматитов. Минерал. сб. Львов. гос. ун-та. 1965. № 19, вып. 1. С. 85—88.
  25. Павлишин В.И. Инфракрасные спектры слюд литиево-железистого изоморфного ряда. Зап. Всесоюз. минерал. об-ва. 1975. Вып. 1. С. 70—74.
  26. Павлишин В.И. Типоморфизм кварца, слюд и полевых шпатов в эндогенных образованиях. Киев: Наук. думка, 1983. 232 с.
  27. Павлишин В.І., Возняк Д.К. Симетрія-диссиметрія кристалів слюд і топазу камерних пегматитів Волині: кристалохімічні, морфологічні, генетичні аспекти. Мінерал. журн. 2020. 42, № 1. С. 3—11. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.01.003
  28. Павлишин В.И., Возняк Д.К., Мельников В.С. Сингенетические включения слюд в топазах из пегматитов Украины. Минерал. сб. Львов. гос. ун-та. 1968. № 22, вып. 2. С. 175—177.
  29. Павлишин В.И., Пластинина М.А. Структурное и типомофное значение ИК-спектров слюд в области валентных колебаний гидроксилов. Конституция и свойство минералов. 1979. Вып. 13. С. 87—96.
  30. Павлишин В.И., Семенова Т.Ф., Рождественская И.В. Протолитионит-3Т: структура, типоморфизм и практическое значение. Минерал. журн. 1981. 3, № 1. С. 47—60.
  31. Павлишин В.И., Тепикин В.Е. Некоторые особенности конституции и генезиса биотитов из пород, обогащенных темноцветными минералами (Волынь). Минерал. сб. Львов. гос. ун-та. 1964. № 18, вып. 18. С. 307—315.
  32. Павлишин В.І., Чернієнко Н.М. Літій у надрах України. Ч. 1. Поширення й форми знаходження літію в мінеральних комплексах України. Мінерал. журн. 2023. 45, № 1. С. 3—20. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.01.003
  33. Петрология, геофизика, рудоносность редкометальных гранитов Приазовья (Украинский щит). Е.М. Шеремет, Е.В. Седова, С.Н. Стрекозов и др. Донецк: Ноулидж, 2013. 214 с.
  34. Розанов К.И., Лавриненко Л.Ф. Редкометальные пегматиты Украины. Москва: Наука, 1979. 132 с.
  35. Солодов Н.А. Внутреннее строение и геохимия редкометальных гранитных пегматитов. Москва: Изд-во АН СССР, 1962. 234 с.
  36. Тепикин В.Е. Политипия триоктаэдрических литиево-железистых слюд из пегматитов Волыни. В сб.: Химический состав и внутреннее строение минералов. Киев: Наук. думка, 1969. Вып. 3. С. 73—81.
  37. Хатунцева А.Я., Орса В.І. Природа метасоматичних перетворень пержанського граніту. У зб.: Питання геохімії, мінералогії, петрографії. Київ: Вид-во АН УРСР, 1963. С. 280—288.
  38. Franz G. , Khomenko V., Vishnyevskyi A., Wirth R., Struck U., Nissen J., Gernert U. and Rocholl A. Biologically mediated crystallization of buddingtonite in the Paleoproterozoic: Organic-igneous interactions from the Volyn pegmatite, Ukraine. Amer. Miner. 2017. 102 (10). P. 2119—2135. https://doi.org/10.2138/am-2017-6055
  39. Franz G., Vishnevskyi A., Taran M., Khomenko V., Wiedenbeck M., Schiperski F., Nissen J. A new emerald occurrence from Kruta Balka, Western Peri-Azovian region, Ukraine: Implications for understanding the crystal chemistry of emerald. Amer. Miner. 2020. 105 (2). P. 162—181. https://doi.org/10.2138/am-2020-7010
  40. Riedеr M. Stability and physical properties of synthetic lithium-irom micas. Amer. Miner. 1971. 56, № 1—2. P. 256—280.

PDF

Ukrainian