В.О. Сьомка, МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАНІТІВ ШПОЛЯНО-ТАШЛИЦЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.04.029

УДК 552.311

МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАНІТІВ

ШПОЛЯНО-ТАШЛИЦЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

В.О. Сьомка1, д-р геол. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: syomka1949@gmail.com; orcid: 0000-0001-5202-4045

Л.М. Степанюк1, д-р геол. наук, чл.-кор. НАН України, проф., заст. дир.

E-mail: stepaniuk@nas.gov.ua; orcid: 0000-0001-5591-5169

О.М. Пономаренко1, д-р геол. наук, акад. НАН України, проф., дир.

E-mail: pan.igmof@gmail.com; orcid: 0000-0002-5179-6091

C.М. Бондаренко1, канд. геол. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: sbond.igmr@gmail.com; orcid: 0000-0001-7948-3583

В.В. Сукач1, д-р геол. наук, старш. наук. співроб., зав. від.

E-mail: svital@ukr.net; orcid: 0000-0002-4710-7230

C.І. Курило2, канд. геол. наук, наук. співроб.

E-mail: kurylo.sergiy@gmail.com; orcid: 0000-0003-4466-6851

М.О. Донський1, канд. геол. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: nikkolai.donskoy@gmail.com; orcid: 0000-0002-3037-6346

1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, просп. Акад. Палладіна, 34

2 Інститут наук про Землю, Словацька Академія наук

974 01, м. Банська Бистриця, Словацька Республіка, вул. Думбієрська, 1

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (4): 29-47

Анотація: Виконані мінералого-петрографічні дослідження різних типів гранітів кіровоградського комплексу (липнязьких, березівських, ярошівських, дорофіївських, глодоських) Шполяно-Ташлицького рудного району Українського щита (УЩ), що дало змогу віднести ці породи до рідкіснометалевого генетичного типу. На користь цього свідчать зокрема високий ступінь кремнекислотності (SiO2 71,70—74,24 %), агпаїтності (0,53—0,71) і низький ступінь окиснення заліза (0,16—0,59) в гранітах. До того ж вони збагачені фтором і бором, що вказує на наявність у них акцесорного флюориту і турмаліну. Характерною рисою хімізму цих гранітів є переважання калію над натрієм. У гранітах березівського типу виявлено вищий від кларкового (для УЩ) вміст фосфору, цирконію, церію, лантану та літію, що пов’язано з підвищеним вмістом у них акцесорних мінералів — апатиту, циркону, монациту та літійвмісних слюд. Найвищий вміст літію (55 г/т) характерний для липнязьких та ярошівських гранітів, у екзоконтакті яких виявлені родовища літієвих пегматитів і прояви мінералізації ніобію-танталу та стануму. За текстурно-структурними ознаками виділяються масивні, порфіробластові, гнейсоподібні та апліто-пегматоїдні різновиди, між якими існують поступові переходи, що свідчить про їхню генетичну спорідненість. За вмістом AlIV в біотитах апліто-пегматоїдні граніти є більш високотемпературними за гнейсоподібні відміни. Це зумовлено тим, що апліто-пегматоїдні граніти кристалізувались із магматичного розплаву за вищих значень температури, ніж гнейсоподібні, які утворились під час мігматизації метапелітового субстрату за нижчої температури. З’ясовано, що липнязькі граніти, з якими пов’язані родовища літієвих пегматитів, мають мінералогічні ознаки, які відрізняють їх від інших типів гранітів: а) найвищий вміст ВаО (0,44—0,53 %) в мікроклінах; б) найбільш залізистий біотит (f = 0,64 %) і найвищий вміст фтору (0,16 %) в ньому. Виконано ізотопно-геохімічні дослідження монациту. Вік утворення цих гранітів змінюється у межах 2026—2042 млн рр. Граніти, з якими пов’язана рідкіснометалева мінералізація, мають вік 2026—2037 млн рр., на відміну від безрудних (смт Смоліне), вік утворення яких становить 2042 млн рр. За біотит-гранатовим геотермометром визначено такі температури утворення гранітів: дорофіївські 625 ºС, березівські 640 ºС, глодоські 640 ºС і ярошівські Т 640—750 ºС, Р 500—700 МПа. З урахуванням результатів польових спостережень і наведених вище фактів, граніти березівського типу вважаємо належними до комплексу рідкіснометалевих гранітів S-типу.

Ключові слова: рідкіснометалеві граніти, липнязькі граніти, березівські граніти, ярошівські граніти, дорофіївські граніти, глодоські граніти, кварц, плагіоклаз, мікроклін, біотит, гранат.

Література:

  1. Абрамов С.С., Борисовський С.Е. Окисленный и восстановленный типы гранитоидов Агадырского рудного поля, Центральный Казахстан. Петрология. 1996. 4, № 1. С. 78—104.
  2. Геология и металлогения докембрия Украинского щита. Комплект карт (геологическая, геологических формаций, метаморфических фаций, разломно-блоковой тектоники, геохимическая и металлогеническая). 1 : 1 000 000. Объясн. записки: в 2 кн. Кн. 2. Гл. ред. П.Н. Сторчак. Киев, 1984. 97 с.
  3. Сьомка В.О. Генетичні типи молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів Українського щита. Київ: Наук. думка, 2019. 256 с.
  4. Сьомка В.О., Пономаренко О.М., Степанюк Л.М., Бондаренко С.М., Сукач В.В., Курило С.І., Донський М.О. Літієві руди Станкуватського і Полохівського рудних полів (Український щит). Мінерал. журн. 2022. 44, № 4. С. 102—124. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.04.102
  5. Усенко И.С., Щербаков И.Б., Заяц А.П. Биотиты докембрия. Киев: Наук. думка, 1972. 208 с.
  6. Щербаков И.Б. Петрология Украинского щита. Львов: ЗУКЦ, 2005. 366 с.
  7. Chappell B.W., White A.J.R. Two contrasting granite types. Pacific Geology. 1974. 8. P. 173—174.

PDF

Ukrainian