О.В. Цільмак, НОВІ ДАНІ ЩОДО МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ КАРБОНАТНОГО ОНІКСУ З КОЛЕКЦІЇ МІНЕРАЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА (ГАУРДАЦЬКА ПЕЧЕРА, ТУРКМЕНІСТАН)
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.47.01.055
УДК [549.74(575.4)]+[069:5(477)]
НОВІ ДАНІ ЩОДО МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ КАРБОНАТНОГО ОНІКСУ
З КОЛЕКЦІЇ МІНЕРАЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА
(ГАУРДАЦЬКА ПЕЧЕРА, ТУРКМЕНІСТАН)
О.В. Цільмак, канд. геол. наук, пров. зберігач фондів музею
E-mail: oksana.tsilmak@lnu.edu.ua; orcid: 0009-0009-5701-2866
К.А. Бурбан, зав. лабораторії
E-mail: kateryna.burban@lnu.edu.ua; orcid: 0009-0002-9961-5680
У.І. Борняк, канд. геол. наук, доцент
E-mail: ulyana.bornyak@lnu.edu.ua; orcid: 0000-0003-1214-4821
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005, м. Львів, Україна, вул. Грушевського, 4
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2025, 47 (1): 55-63
Анотація: Наведено результати комплексних мінералогічних досліджень карбонатного оніксу з колекції Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка. Методами оптичної й електронної мікроскопії встановлені структурно-текстурні особливості карбонатного агрегата натічно-крапельного типу. Методом поляризаційної мікроскопії та хімічним і рентгеноструктурним методами з’ясовано, що коричневе забарвлення карбонатного оніксу ймовірно зумовлене включеннями органічного матеріалу в кальциті. Мікрозондовим аналізом визначено мінеральний і хімічний склад карбонатного оніксу. Головним мінералом карбонатного оніксу є кальцит, який містить 1,0—7,8 мас. % ZnO. У карбонатному оніксі виявлені також виділення неправильної форми розміром до 50 мкм карбонату Mg-Ca-Zn, хімічний склад якого не відповідає кальциту, доломіту, смітсоніту, мінрекордиту. Припускається, що за стехіометричними співвідношеннями головних компонентів невідомий Mg-Ca-Zn карбонат може належати до структурного типу AB3(CO3)4 та бути ізоструктурним з гантитом CaMg3(CO3)4, а його ймовірна формула CaZn3(CO3)4.
Ключові слова: кальцит, карбонатний онікс, хімічний склад, Гаурдацька печера.
References / Література
Faust, G.T. (1953), Amer. Mineral., Vol. 38, No. 1-2, pp. 4-24.
Garavelli, C.G., Vurro, F. and Fioravanti, G.C. (1982), Mineral. Rec., Vol. 13, No. 3, pp. 131-136.
Ghassemi, M.R. and Garzanti, E. (2019), Geopersia, Vol. 9, No. 1, pp. 125-140. https://doi.org/10.22059/geope.2018.265613.648416
Lazarev, I.S. and Filenko, G.D. (1976), Peshchery, Iss. 16, Perm State Univ., Perm, pp. 45-63 [in Russian].
[Лазарев, И.С., Филенко, Г.Д. (1976), Пещеры. Вып. 16. Пермь. С. 45—63.]
Liu, Xin; Lu, Xiancai; Liu, Xiandong and Zhou, Huiqun (2015), Amer. Mineral., Vol. 100, No. 1, pp. 172-180. https://doi.org/10.2138/am-2015-4815
Makhrovsky, V.M., Dinzhos, R.V. and Lysenkov, E.A. (2019), X-ray structural analysis, Publ. house Ilion, Mykolaiv, 150 p. [in Ukrainian].
[Махровський, В.М., Дінжос, Р.В., Лисенков, Е.А. (2019), Рентгеноструктурний аналіз. Миколаїв: Іліон. 150 с.]
Maltsev, V.A. and Self, C.A. (1992), Proc. Univ. Bristol Spelaeol. Soc., Vol. 19, No. 2, pp. 117-149.
Nassau, K. (1978), Amer. Mineral., Vol. 63, pp. 219-229.
Yablokova, N. (2013), Fata Morgana Cave (Gaurdakskaya). History of discovery, Int. Spelaeol. Journ. "Svet", No. 39, pp. 68-78 [in Russian].
[Яблокова, Н. (2013), Пещера Фата Моргана (Гаурдакская). История открытия. Журнал "Свет". № 39. С. 68—78.]