О.В. Павлюк, ВИСОКОБАРИЧНІ ОРАНЖЕВІ ГРАНАТИ ІЗ ОСАДОВИХ ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОГО ПОБУЖЖЯ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.46.01.032
УДК 549.621.98 (477/478)
ВИСОКОБАРИЧНІ ОРАНЖЕВІ ГРАНАТИ ІЗ ОСАДОВИХ
ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОГО ПОБУЖЖЯ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
О.В. Павлюк, канд. геол. наук, наук. співроб.
E-mail: alia.pavliuk@gmail.com; orcid: 0000-0001-5234-2908
В.М. Павлюк, мол. наук. співроб.
E-mail: v-pavlyuk@ukr.net; orcid: 0000-0002-7035-8505
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, просп. Акад. Палладіна, 34
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2024, 46 (1): 32-44
Анотація: Статтю присвячено вивченню оранжевих гранатів із міоцен-пліоценових відкладів балтської світи та сарматського регіоярусу Вінницької ділянки. Вінницька ділянка розташована в межах південно-західного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент на переважній площі представлений гранітоїдами бердичівського комплексу палеопротерозойського віку, менше — ендербітами і чарнокітами літинського комплексу неоархейського віку. Серед них трапляються тіла мафітів і ультрамафітів потужністю 0,5—2 м. Осадовий чохол загальною потужністю до 20 м представлений пісками і глинами середнього сармату, балтської світи і четвертинних відкладів. Відклади збагачені мантійними мінералами, насамперед піропом. Також виявлено чотири кристали алмазу. Вивчено хімічний склад (253 кристалів) та морфологію (278 кристалів) оранжевих гранатів. Досліджені зразки представлені переважно гранатами піропового та піроп-альмандинового складу, також у невеликій кількості присутні гросуляри. Більшість гранатів представлена необкатаними уламками кристалів розміром від 0,2 до 0,6 мм з ознаками інтенсивних гіпергенних змін, проявлених у розвитку позитивного (блокового) рельєфу та негативного — у вигляді різної форми каналів травлення. Особливості морфології свідчать про можливе незначне віддалення цих гранатів від їхніх первинних джерел і тривале перебування у корі вивітрювання. Корінні джерела гранату, вірогідно, є докембрійськими та розташовані в активних тектонічних зонах, що призвело до їхнього руйнування. Згідно з даними хімічного складу, серед оранжевих гранатів переважають низькохромисті вебстеритові та низькокальцієві еклогітові різновиди, а також гранати високозалізистих мантійних піроксенітів. Наявність у багатьох гранатах домішки титану вказує на вірогідну алмазоносність частини корінних джерел.
Ключові слова: гранат, піроп, еклогіт, морфологія, хімічний склад, Вінницька ділянка, Український щит.
References / Література
Afanasyev, V.P., Zinchuk, N.N. and Pohilenko, N.P. (2001), Morphology and morphogenesis of indicator minerals of kimberlites, Branch "Geo" of Publ; SO RAS, Publ. House "Manuskript", Novosibirsk, 276 p. [in Russian].
[Афанасьев, В.П., Зинчук, Н.Н., Похиленко, Н.П. (2001), Морфология и морфогенез индикаторных минералов кимберлитов. Новосибирск: Фил. "Гео" Изд-ва СО РАН "Манускрипт". 276 с.]
Bobrievich, A.P., Druzhinin, L.N., Kvasnitsa, V.N., Kruchek, A.I., Lavrov, D.A. and Smirnov, H.I. (1975), Lithology and mineral resources, No. 4, pp. 119-127 [in Russian].
[Бобриевич, А.П., Дружинин, Л.Н., Квасница, В.Н., Кручек, А.И., Лавров, Д.А., Смирнов, Г.И. (1975), Литология и полезные ископаемые. № 4. С. 119—127.]
Dawson, J.B. (1980), Kimberlites and their xenolites, Springer-Verlag, Berlin, New York, 252 p. https://doi.org/10.1007/978-3-642-67742-7
Grütter, H.S., Gurney, J.J., Menzies, A.H. and Winter, F. (2004), Lithos, No. 77, pp. 841-857. https://doi.org/10.1016/j.lithos.2004.04.012
Kvasnytsya, V.M. (2020), Mineral. Journ., Vol. 42, No. 3, Kyiv, pp. 3-16 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.03.003
[Квасниця, В.М. (2020), Мінерал. журн. 42, № 3. С. 3—16.]
Schönig, J., von Eynatten, H., Tolosana-Delgado, R. and Meinhold, G. (2021), Contrib. Mineral. Petrol., Vol. 176, No. 98, pp. 2-21. https://doi.org/10.1007/s00410-021-01854-w
Sobolev, N.V. and Shatskii, V.S. (1987), Geol. and Geophys., No. 7, pp. 77-80 [in Russian].
[Соболев, Н.В., Шацкий, В.С. (1987), Геология и геофизика. № 7. С. 77—80.]
Udovkina, N.G. (1986), in: Peculiarities of rock-forming minerals of igneous rocks, Nauka, Moscow, pp. 229-240 [in Russian].
[Удовкина, Н.Г. (1986), Сб. Особенности породообразующих минералов магматических пород. Москва: Наука. С. 229—240.]
Vuiko, V.I., Vyshnevskyi, A.A., Tsymbal, S.N. and Chebotariov, V.A. (1983), Mineral. Journ., Vol. 5, No. 3, Kyiv, pp. 42-49 [in Russian].
[Вуйко, В.И., Вишневский, А.А., Цымбал, С.Н., Чеботарев, В.А. (1983), Минерал. журн. 5, № 3. С. 42—49.]