Л.М. Степанюк, АНАТОМІЯ ЦИРКОНУ З АСОЦІАЦІЇ ПОРІД ОСТРІВСЬКОГО КАР’ЄРУ (РОСИНСЬКО-ТІКИЦЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.01.041
УДК 549.514.81
АНАТОМІЯ ЦИРКОНУ З АСОЦІАЦІЇ ПОРІД ОСТРІВСЬКОГО КАР’ЄРУ
(РОСИНСЬКО-ТІКИЦЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
Л.М. Степанюк, д-р геол. наук, чл.-кор. НАН України, проф., заст. дир.
E-mail: stepaniuk@nas.gov.ua; orcid: 0000-0001-5591-5169
Т.Б. Яськевич, канд. геол. наук, наук. співроб.
E-mail: iaskevych@ukr.net; orcid: 0000-0003-0969-5497
І.М. Котвіцька, наук. співроб.
E-mail: irinakotvitska@gmail.com; orcid: 0000-0002-2593-3953
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2023, 45 (1): 41-49
Анотація: У геологічній будові Росинсько-Тікицького мегаблоку провідну роль відіграють гранітоїди; суперкрустальні породи росинсько-тікицької серії збереглись серед гранітоїдів лише у вигляді фрагментів — видовжених останців, невеликої форми скіалітів і дрібніших "оплавлених" ксенолітів. Зокрема Острівським кар’єром, що знаходиться на правому березі р. Рось східніше м. Біла Церква, розкрито породну асоціацію: гранітоїди (граніти рівномірнозернисті, порфіроподібні), серед яких трапляються гранодіорити, плагіограніти й амфіболіти переважно у вигляді невеликих тіл. Для з’ясування джерела родоначальних магм вивчено анатомію кристалів акцесорного циркону й ізотопний склад (відношення 87Sr/86Sr) в апатитах. Порівняння анатомії кристалів циркону із кристалічних порід, розкритих Острівським кар’єром, дає змогу зробити припущення, що гранітоїди (і плагіо-, і двопольовошпатові граніти) сформувались за рахунок одного (схожого) протоліту, оскільки в якості ядер містять практично тотожні релікти циркону. Водночас жоден із гранітоїдів не містить кристалів акцесорного циркону, схожих за своєю внутрішньою будовою до кристалів циркону із амфіболіту. Це дає змогу припустити, що амфіболіти не є субстратом (протолітом) гранітоїдів. Швидше за все, вони є реліктами протоліту, що не були асимільованими у ході процесів гранітоутворення. Наявність різнорідних кристалів циркону (реліктових ядер циркону протоліту) в протоліті вивчених гранітоїдів, на нашу думку, свідчить про його осадовий (вулканогенно-осадовий) генезис. Апатити обох плагіогранітоїдів і порфіроподібного граніту вміщують стронцій подібного ізотопного складу, зокрема ізотопне відношення 87Sr/86Sr закономірно зростає від 0,70680 в апатиті із гранодіориту до 0,70822 в апатиті із граніту. Досить високе значення 87Sr/86Sr = 0,77940 визначено для апатиту із монацитвмісного граніту, що вказує на інше джерело його родоначальної магми.
Ключові слова: циркон, гранодіорит, плагіограніт, граніт, амфіболіт, Росинсько-Тікицький мегаблок.
Література:
- Довбуш Т.І., Скобелєв В.М., Степанюк Л.М. Методичні рекомендації з уран-свинцевого, рубідій-стронцієвого та самарій-неодимового ізотопного датування геологічних об’єктів при ГРР. Київ: УкрДГРІ, 2008. 77 с.
- Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (схема та поясн. зап.). К.Ю. Єсипчук, О.Б. Бобров, Л.М. Степанюк, М.П. Щербак, Є.Б. Глеваський, В.М. Скобелєв, А.С. Дранник, М.В. Гейченко. Київ: УкрДГРІ, НСК України, 2004. 30 с.