А.Л. Ларіков, ЕПР ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛЬОВИХ ШПАТІВ З ГРАНІТІВ РУСЬКОПОЛЯНСЬКОГО МАСИВУ КЩРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.01.050

УДК 549.02 (477.46)

ЕПР ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛЬОВИХ ШПАТІВ З ГРАНІТІВ РУСЬКОПОЛЯНСЬКОГО

МАСИВУ КЩРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

А.Л. Ларіков, канд. фіз-мат. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: antonlrkv1@gmail.com; orcid: 0000-0003-2955-494X 

О.В. Заяць, канд. геол. наук, наук. співроб.

E-mail: zaiats@nas.gov.ua; orcid: 0000-0001-5011-029X

М.М. Багмут, канд. геол.-мін. наук, пров. наук. співроб.

E-mail: bagmut@nas.gov.ua; orcid: 0000-0002-4309-4970 

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (1): 50-58

Анотація: Досліджено спектри електронного парамагнітного резонансу монофракцій мікрокліну, плагіоклазу і альбіту з руськополянських гранітів Корсунь-Новомиргородського плутону Українського щита. Отримані результати порівняно з результатами силікатного і рентгенофлуоресцентного аналізів. Показано, що структурні домішки Fe3+ у мікрокліні та плагіоклазі відображають вміст заліза у розплаві під час кристалізації граніту. Разом з тим неструктурні домішки Fe3+ й Mn2+ у досліджених монофракціях польових шпатів не виявляють кореляції зі структурними домішками Fe3+ та, імовірно, відображають накладені посткристалізаційні процеси. Співвідношення інтенсивностей ліній спектра Fe3+ у мікрокліні вказує на низькі температури впорядкування цього мінералу у всіх досліджених зразках граніту.

Ключові слова: електронний парамагнітний резонанс, польові шпати, домішки, упорядкування, Корсунь-Новомиргородський плутон.

Література:

  1. Заяць О.В., Ларіков А.Л., Сьомка Л.В., Кошелєв О.В. Геохімічні особливості й типізація рідкіснометалевих руськополянських гранітів корсунь-новомиргородського комплексу. Мінерал. ресурси України. 2012. № 4. С. 18—22.
  2. Ларин А.М. Граниты рапакиви и ассоциирующие породы. Санкт-Путербург: Наука, 2011. 402 с.
  3. Матяш И.В., Багмут Н.Н., Литовченко А.С., Прошко В.Я. Об использовании данных ЭПР Fe3+ при изучении структурних особенностей щелочных полевых шпатов. Минерал. журн. 1981. 4, № 3. С. 76—80.
  4. Матяш И.В., Литовченко А.С., Багмут Н.Н., Прошко В.Я. Радиоспектроскопия полевых шпатов. Киев: Наук. думка, 1981. 112 с.
  5. Пономаренко О.М., Заяць О.В., Безвинний В.П., Довбуш Т.І. Особливості речовинного складу та ізотопний вік руськополянських рідкіснометалевих гранітів Українського щита. Геохімія та рудоутворення. 2011. 30. С. 18—26.
  6. Шеремет Е.М., Панов Б.С., Коломиец Г.Д. Редкометальные лейкограниты в районе Корсунь-Новомиргородского массива гранитов рапакиви. Докл. АН УССР. Сер. Б. 1989. № 3. С. 32—34.
  7. Щербаков И.Б. Петрология Украинского щита. Львов: ЗУКЦ, 2005. 366 с.
  8. Smith J.V., Brown W.L. Feldspar Minerals. Crystal Structures, Physical, Chemical, and Microtextural Properties. Springer Berlin Heidelberg, 1988. Vol. 1. 846 p. https://doi.org/10.1007/978-3-642-72594-4
  9. Smith J.V. Feldspar Minerals. Chemical and Textural Properties. Springer Berlin Heidelberg, 1974. 690 p. https://doi.org/10.1007/978-3-642-65743-6
  10. R Core Team R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, 2018. Austria. URL: https://www.R-project.org/ (дата звернення 12.12.2022).

PDF

Українська