В.Г. Губіна, ХІМІЧНИЙ СКЛАД ПОТОЧНИХ ХВОСТІВ ЗБАГАЧЕННЯ МАГНЕТИТОВИХ КВАРЦИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.01.059

УДК 550.4 : 622.7

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ПОТОЧНИХ ХВОСТІВ ЗБАГАЧЕННЯ

МАГНЕТИТОВИХ КВАРЦИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ

В.Г. Губіна, канд. геол.-мін. наук, пров. наук. співроб.

E-mail: gvg131619@gmail.com; orcid: 0000-0001-7486-5451 

В.В. Покалюк, д-р геол. наук, пров. наук. співроб.

E-mail: pvskan@ukr.net; orcid: 0000-0002-9282-0246 

В.Г. Верховцев, д-р геол. наук, зав. відділом

E-mail: verkhovtsev@ukr.net; orcid: 0000-0002-1015-6725 

В.Г. Яценко, канд. геол.-мін. наук, зав. лаб.

E-mail: vgyatsenko@gmail.com; orcid: 0000-0003-3498-3466 

В.С. Заборовський, наук. співроб.

E-mail: zaborovskyv@ukr.net; orcid: 0000-0002-5845-7535 

Державна установа "Інститут геохімії навколишнього середовища

Національної академії наук України"

03142, м. Київ, пр-т Акад. Палладіна, 34-а

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (1): 59-71

Анотація: Досліджено хімічний склад поточних хвостів криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів (Інгулецького, АрселорМіттал Кривий Ріг, Центрального). Підтверджено тісний зв'язок між cкладом поточних хвостів та вихідних руд, які підлягають збагаченню; визначено головні тенденції техногеохімічних змін продуктів переробки в процесі збагачення. Означено розбіжності у складі поточних хвостів між різними гірничо-збагачувальними комбінатами Кривбасу: хвости Інгулецького комбінату більш залізисті (їхня залізистість cкладає 23,7 %, і є майже удвічі вищою за залізистість Центрального і АрселорМіттал Кривий Ріг). Хвости комбінату АрселорМіттал Кривий Ріг — більш карбонатисті і глиноземисті, з низьким вмістом заліза та кремнію. Хвости Центрального комбінату — більш кремнеземисті, з мінімальним вмістом глинозему і карбонатів та із середніми параметрами залізистості. Поточні хвости по відношенню до вихідних руд за макрокомпонентами, в цілому, збагачені на кремній, алюміній, марганець, магній, кальцій, натрій, калій, фосфор, сірку, та збіднені на залізо і титан; за мікрокомпонентами вони в цілому збагачені на деякі літофільні (в тому числі рідкісноземельні) елементи — Sr, Y, Sc, Li, частково Zr, та збіднені на елементи, що концентруються у магнетиті — Ni, Th, U, Ge. Халькофільні елементи Cu, Pb, Zn, Ag характеризуються нерівномірним та непостійним розподілом, вони можуть як збагачуватись, так і збіднюватись у хвостах; значущим серед них є Zn, який може утворювати у хвостах значні концентрації (до 230 г/т). Отримані результати можуть бути використані під час визначення напрямів утилізації хвостів і прогнозування впливу хвостосховищ на навколишнє середовище.

Ключові слова: магнетитові кварцити, відходи збагачення, поточні та лежалі хвости, хімічний склад, мікроелементи.

 

Література:

  1. Виробництво промислової продукції за видами. Державна служба статистики України: вебсайт. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 19.08.2022).
  2. Губін Г.В., Олійник Т.А., Кушнірук Н.В., Шестакова К.М. Можливості зниження негативного впливу техногенних родовищ на екологічний стан навколишнього середовища за рахунок введення їх до виробництва. Збагачення корисних копалин. 2010. Вип. 41(82)—42(83). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/168413211.pdf (дата звернення 19.08.2022).
  3. Губина В.Г. Распределение железа в техногенном месторождении Центрального ГОКа по данным математического моделирования. Сб. науч. тр. Механобрчермет "Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья". Ч. 2. Кривой Рог, 1998. С. 87—97.
  4. Губіна В.Г., Горлицький Б.О. Залізовмісні відходи України: стан та перспективи використання. Київ: Логос, 2010. 200 с.
  5. Губіна В.Г., Заборовський В.С. Особливості речовинного складу відходів збагачення залізистих кварцитів Кривбасу. Геохімія та рудоутворення. 2015. Вип. 35. С. 56—62. https://doi.org/10.15407/gof.2015.35.056
  6. Губіна В.Г., Кадошніков В.М. Фізико-хімічні перетворення відходів збагачення залізистих кварцитів. Геохімія та екологія. 2004. Вип. 10. С. 78—81.
  7. Долгова Т.І., Сметана Н.А. До вирішення проблеми переробки лежалих хвостів хвостосховищ Кривбасу. Наук. вісник НГУ. 2010. № 7—8. С. 92—96.
  8. Евтехов В.Д., Грицай Е.Ю., Паранько И.С., Ковальчук Л.Н., Евтехов Е.В., Матыс В.Б. Минералогические особенности и обогатимость лежалых хвостов Ингулецкого горнообогатительного комбината. Геол.-мінерал. вісник. 2004. № 2. С. 74—77.
  9. Евтехов В.Д., Федорова И.А. Топоминералогия отходов обогащения бедных железных руд Кривбасса как техногенного железорудного сырья. Геол.-мінерал. вісник. 2001. № 2. С. 81—87.
  10. Кушнірук Н.В., Мацишина І.О. Розробка технології дозбагачення лежалих хвостів хвостосховища ПАТ "Північний ГЗК". Збагачення корисних копалин. 2015. Вип. 60 (101). URL: https://zzkk.nmu.org.ua/pdf/2015-60-101/06.pdf (дата звернення 19.08.2022).
  11. Племянніков М.М., Жданюк Н.В. Феросилікатні склокристалічні матеріали на основі відходів рудозбагачення. Питання хімії і хімічної технології. 2021. №. 2. С. 95—103. https://doi.org/10.32434/0321-4095-2021-135-2-95-103
  12. Реєстр місць видалення відходів в Дніпропетровській області. Дніпропетровська обласна державна адміністрація: вебсайт. URL: https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/EKOLOGIA/MVV-REESTR-20-08-2021.pdf (дата звернення 19.08.2022).
  13. Тарасова Т.В., Губіна В.Г., Квашук Л.П., Горлицький Б.О., Ерeменко М.М. Промислові відходи України. Проблеми та шляхи їх вирішення. Київ: Логос, 2011. 200 с.
  14. Утворення відходів за класифікаційними угрупуваннями Державного класифікатора відходів. Державна служба статистики України. вебсайт. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 19.08.2022).
  15. Федорова И.А., Евтехов В.Д. Гранулометрический состав отходов обогащения Северного горнообогатительного комбината Криворожского бассейна. Геол.-мінерал. вісник. 2001. № 1. С. 38—45.
  16. Francis Atta Kuranchie, Sanjay Kumar Shukla, Daryoush Habibi, Alireza Mohyeddin. Utilisation of iron ore tailings as aggregates in concrete. Cogent Engineering. 2015. 2, Iss. 1. 1083137. https://doi.org/10.1080/23311916.2015.1083137 
  17. Francis A. Kuranchie, Sanjay K. Shukla, Daryoush Habibi. Utilisation of iron ore mine tailings for the production of geopolymer bricks. Int. J. Mining, Reclamation and Environment. 2016. 30, Iss. 2. P. 92—114. https://doi.org/10.1080/17480930.2014.993834 
  18. Ottávio R. Carmignano, Sara S. Vieira, Ana Paula C. Teixeira, Fernando S. Lameiras, Paulo Roberto G. Brandão and Rochel M. Lago. Iron Ore Tailings: Characterization and Applications. J. Braz. Chem. Soc. 2021. 32, No. 10. pp. 1895—1911. https://doi.org/10.21577/0103-5053.20210100 
  19. Flávio Fonseca do Carmo, Luciana Hiromi Yoshino Kamino, Rogério Tobias Junior, Iara Christinade Campos, Felipe Fonsecado Carmo, Guilherme Silvino, Kenedy Junio da Silva Xavier de Castro, Mateus Leite Mauro, Nelson Uchoa Alonso Rodrigues, Marcos Paulo de Souza Miranda, Carlos Eduardo Ferreira Pinto. Fundão tailings dam failures: the environment tragedy of the largest technological disaster of Brazilian mining in global context. Perspectives in Ecology and Conservation. 2017. 15, Iss. 3. pp. 145—151. https://doi.org/10.1016/j.pecon.2017.06.002 
  20. Luiz Henrique Silva Rotta, Enner Alcântara, Edward Park, Rogério Galante Negri, Yunung Nina Lin, Nariane Bernardo, Tatiana Sussel Gonçalves Mendes, Carlos Roberto Souza Filho. The 2019 Brumadinho tailings dam collapse: Possible cause and impacts of the worst human and environmental disaster in Brazil. Int. J. Applied Earth Observation and Geoinformation. 2020. 90. https://doi.org/10.1016/j.jag.2020.102119 

PDF

Українська