М.В. Гейченко, СУЧАСНИЙ СТАН РОДОВИЩ ЛІТІЄВИХ РУД В УКРАЇНІ

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.01.083

УДК 552.086:087

СУЧАСНИЙ СТАН РОДОВИЩ ЛІТІЄВИХ РУД В УКРАЇНІ

М.В. Гейченко, канд. геол. наук, голов. геолог. ТОВ "Укрлітійвидобування"

26200, смт Мала Віска, Кіровоградська обл., Україна, вул. Центральна, 53А

E-mail: geich@ukr.net; orcid: 0000-0002-1994-463X 

О.Л. Фалькович, канд. геол. наук, директор

ТОВ "Геологічна сервісна компанія ГСК"

04070, м. Київ, Україна, вул. Боричів Тік, 22-а

E-mail: falkovich.oleksii@gmail.com; orcid: 0000-0002-3974-9938 

А.Ш. Мєнасова, канд. геол. наук, доцент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології"

03022, м. Київ, Україна, вул. Васильківська, 90

E-mail: mangelina@ukr.net; orcid: 0000-0003-2375-9418 

Г.А. Лівенцева, канд. геол. наук. Правління ГО "Спілка геологів України"

04114, м. Київ, Україна, вул. Дубровицька, 28

E-mail: hannaliventseva@gmail.com; orcid: 0000-0001-8203-6282 

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (1): 83-94

Анотація: Представлено опис трьох родовищ літієвих руд — Шевченківського, Полохівського і ділянки Добра, які є найперспективнішими серед інших у плані економічної доцільності їх освоєння. Кожен із цих рудопроявів має переваги і недоліки. Шевченківське родовище знаходиться у Приазовському, а два інших — у Інгульському мегаблоках (відповідно Західноприазовський і Центральноукраїнський металогенічні райони). На першому основним рудним мінералом є сподумен, на другому — петаліт, на ділянці Добра руда представлена змішаним типом — сподумен-петалітовим. Всі три родовища перекриті досить потужним шаром осадових порід і корою вивітрювання (до 100 м). Розташовані вони у степовій зоні з переважно рівнинною формою рельєфу. Родовища були відкриті наприкінці ХХ століття за результатами великомасштабних регіональних геологічних досліджень і мають різний ступінь геологічного вивчення. Спільним недоліком є відсутність кернового матеріалу. На зазначених родовищах підраховані запаси і ресурси літієвих руд до глибини 500 м від денної поверхні. З урахуванням постійного зростання попиту на літій, інвестування у освоєння зазначених родовищ в Україні є перспективною справою.

Ключові слова: літієві руди, сподумен, петаліт, родовище, надрокористування.

Література:

  1. Баряцька Н.В., Гейченко М.В. Сафронова Н.Г. Основні етапи тривимірного моделювання на прикладі Шевченківського родовища літієвих руд. Матеріали Пятої Міжнар. наук.-практ. конф. "Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування" (Трускавець, вересень 2018 р.). Трускавець, 2018. Т. 1. С. 211—218.
  2. Бобров О.Б., Ісаков Л.В. Літієносні пегматити Шевченківського пегматитового поля (Західне Приазов’я). Мінеральні ресурси України. 2000. № 1. С. 23—30.
  3. Василенко А.П., Ісаков Л.В. Пегматити як джерело рідкіснометалево-рідкісноземельного зруденіння в межах центральної та західної частин Українського щита. Мінеральні ресурси України. 2018. № 4. С. 8—11. https://doi.org/10.31996/mru.2018.4.8-11
  4. Гейченко М.В. Геологічна будова, речовинний склад та вік гранітоїдів Печанівського масиву (зона зчленування Дністровсько-Бузького і Волинського мегаблоків, Український щит): автореф. дис. ... канд. геол. наук. Київ, 2015. 24 с.
  5. Гейченко М., Білан О., Мєнасова А. Петрологія руд Полохівського родовища. Зб. тез Вcеукр. наук. конф., ІГМР ім. М.П. Семененка, 89 верес. 2021 р. Київ, 2021. С. 366—369.
  6. Мінеральні ресурси України. Щорічник. ДНВП "Геоінформ України". Київ, 2020. 270 с.
  7. Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. Київ, 2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-00#Text (дата звернення: 09.10.2022).

PDF

Українська