К.Є. Шнюкова, ГЕОХІМІЯ КСЕНОЛІТІВ У ГРАНІТАХ РАПАКІВІ КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.02.062

УДК 550.4:[552.3+552.4](477.46+477.65)

ГЕОХІМІЯ КСЕНОЛІТІВ У ГРАНІТАХ РАПАКІВІ

КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

К.Є. Шнюкова, д-р геол. наук, зав. відділу

E-mail: shniukova@gmail.com; orcid: 0000-0002-2945-9988

Л.Л. Томурко, канд. геол.-мін. наук, старш. наук. співроб.

E-mail: tomurko_ll@ukr.net; orcid: 0000-0002-5788-4033

Н.М. Коновал, канд. геол. наук, наук. співроб.

E-mail: nasa246@ukr.net; orcid: 0000-0002-5645-0110

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03142, м. Київ, Україна, просп. Акад. Палладіна, 34

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2023, 45 (2): 62-82

Анотація: Рапаківі Корсунь-Новомиргородського плутону (КНП), найпізніші докембрійські граніти центральної частини Українського щита, містять як ксеноліти давніші кислі та середні породи, геохімічні особливості яких відображають ранньопротерозойську геодинамічну ситуацію. Для геохімічного вивчення у північно-західній частині КНП були відібрані граніти рапаківі, їхні диференціати та три типи ксенолітів у них, представлені плагіогнейсом, рожевим гранітом та чарнокітоїдом (мангеритом). Отримані дані зіставлено з геохімічними характеристиками аналогічних порід магматичних та метаморфічних докембрійських комплексів, які оточують КНП і могли стати джерелом ксенолітів. На підставі характеру розподілу рідкісноземельних елементів, співвідношення вмісту літофільних елементів та їх відношень у породах з урахуванням їхнього петрографічного складу встановлено, що плагіогнейс належить верхній частині інгуло-інгулецької серії, рожевий граніт — кіровоградському комплексу, а чарнокітоїд — середнім породам ташлицького комплексу. В останньому кислі чарнокітоїди (ендербіти), ймовірно, молодші за середні і формувались в іншій геодинамічній обстановці. Рожевий граніт, як і граніти кіровоградського комплексу, показує колізійні геохімічні риси, на відміну від гранітів рапаківі, що містять ці ксеноліти і мають переважно внутрішньоплитні геохімічні характеристики. Таким чином, у вигляді ксенолітів у рапаківі збереглись породи, які утворились до і під час колізії, що відбулась близько 2 млрд рр. тому і сформувала на місці Інгульського мегаблоку потовщення кори, при подальшому розтягуванні якої близько 1,75 млрд рр. тому вторгався КНП. Відсутні в ксенолітах кислі чарнокітоїди ташлицького комплексу та породи новоукраїнського комплексу утворились, імовірно, після колізії.

Ключові слова: геохімія, ксеноліти, граніти, рапаківі, Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит.

Література:

  1. Беличенко Е.П. Реконструкция первичного состава гнейсов обрамления Корсунь-Новомиргородского плутона (по геохимическим и петрохимическим данным). Геол. журн. 1997. № 1—2. С. 100—104.
  2. Великославинский С.Д. Геохимическая типизация кислых магматических пород ведущих геодинамических обстановок. Петрология. 2003. 11. № 4. С. 363—380.
  3. Гранитоиды Украинского щита. Петрохимия, геохимия, рудоносность. Справочник. Отв. ред. Н.П. Щербак. Киев: Наук. думка, 1993. 232 с.
  4. Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200000. Центральноукраїнська серія. Аркуш М-36-XXXIII (Кіровоград). Пояснювальна записка. Київ: "Центрукргеологія", 2007. 102 с.
  5. Дубина О.В., Кривдік С.Г., Швайка І.А., Швайка І.Д., Якубенко П.Ф., Проскурка Л.І. Геохімічні особливості головних типів порід Корсунь-Новомиргородського анортозит-рапаківігранітного плутону (Український щит). Мінерал. журн. 2022. 44, № 2. С. 20—47. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.02.020
  6. Коваль В.Б., Николаенко В.И., Мельниченко Б.Ф., Гавриленко В.Н. Камерные пегматиты в гранитах рапакиви Корсунь-Новомиргородского массива. Геол. журн. 1984. 44, № 6. С. 129—131.
  7. Коновал Н.М., Кривдік С.Г. Деякі петрологічні та геохімічні особливості гранітів кіровоградського комплексу (центральна частина Українського щита). Мінерал. журн. 2011. 33, № 3. С. 63—68.
  8. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (схема та пояснювальна записка). Єсипчук К.Ю., Бобров О.Б., Степанюк Л.М., Щербак М.П., Глеваський Є.Б., Скобелєв В.М., Дранник А.С., Гейченко М.В. Київ: УкрДГРІ, 2004. 30 с.
  9. Кривдік С.Г., Дубина О.В., Якубенко П.Ф. Петрологічні особливості Корсунь-Новомиргородського анортозит-рапаківігранітного плутону. Мінерал. журн. 2021. 43, № 4. С. 25—49. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.025
  10. Кривдік С.Г., Кравченко Г.Л., Томурко Л.Л., Дубина О.В., Загнітко В.М., Рокачук Т.А., Шнюкова К.Є., Мінеєва В.М. Петрологія і геохімія чарнокітоїдів Українського щита. Київ: Наук. думка, 2011. 215 с.
  11. Митрохин О.В. Анортозит-рапаківігранітна формація Українського щита (геологія, речовинний склад та умови формування): автореф. дис. … д-ра геол. наук. Київ, 2011. 36 с.
  12. Національний атлас України. Київ: Картографія, 2007. С. 112.
  13. Оровецкий Ю.П. Мантийный диапиризм. Киев: Наук. думка, 1990. 170 c.
  14. Петрографічний кодекс України. Відп. ред. І.Б. Щербаков. Київ, 1999. 81 с.
  15. Петрология, геохимия и рудоносность интрузивных гранитоидов Украинского щита. Есипчук К.Е., Шеремет Е.М., Зинченко О.В. и др. Под ред. И.Б. Щербакова. Киев: Наук. думка, 1990. 236 с.
  16. Пономаренко О.М., Лісна І.М., Степанюк Л.М., Шумлянський Л.В., Мінєєва В.М., Заяць О.В., Сьомка Л.В., Гулько В.В., Коваленко О.О. До питання про вік чарнокітоїдів ташлицького комплексу (Інгульський мегаблок Українського щита). Мінерал. журн. 2021. 43, № 3. С. 73—84. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.03.073
  17. Степанюк Л.М., Коновал Н.М., Довбуш Т.І., Ковтун О.В., Висоцький О.Б., Снісар В.П. Уран-свинцевий вік гранітів Кіровоградського масиву (Інгульський мегаблок Українського щита). Мінерал. журн. 2021. 43, № 4. С. 56—62. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.056
  18. Шарков Е.В. Протерозойские анортозит-рапакивигранитные комплексы Восточно-Европейского кратона — пример внутриплитного магматизма в условиях аномально мощной сиалической коры. Литосфера. 2005. № 4. С. 3—21.
  19. Шестопалова Е.Е., Степанюк Л.М., Довбуш Т.И., Котвицкая И.Н. Уран-свинцовый возраст циркона гранитоидов Корсунь-Новомиргородского плутона (Ингульский мегаблок УЩ). Мінерал. журн. 2014. 36, № 4. С. 95—106.
  20. Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Лесная И.М., Пономаренко А.Н., Шумлянский Л.В. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. Киев: Наук. думка, 2008. 239 с.
  21. Щербак Н.П., Пономаренко А.Н. Возрастная последовательность процессов вулканизма и гранитоидного магматизма Украинского щита. Минерал. журн. 2000. 22, № 2/3. С. 12—24.
  22. Щербаков И.Б. Петрология Украинского щита. Львов: ЗУКЦ, 2005. 366 с.
  23. Щербаков И.Б., Рябоконь В.В., Минеева В.Н. О валидности ташлыкского комплекса. Геохимия и рудообразование. 2004. Вып. 22. С. 67—71.
  24. Bogdanova S.V., Gintov O.B., Kurlovich D.M., Lubnina N.V., Pashkevich I.K., Nilsson M.K.M., Orlyuk M.I., Shumlyanskyy L.V., Starostenko V.I. Late Palaeoproterozoic mafic dyking in the Ukrainian Shield of Volgo-Sarmatia caused by rotation during the assembly of supercontinent Columbia (Nuna). Lithos. 2013. 174. Р. 196—216. https://doi.org/10.1016/j.lithos.2012.11.002
  25. Gorton M., Schandl E. From continents to island arcs: a geochemical index of tectonic setting for Arc-related and within-plate felsic to intermediate volcanic rocks. Canad. Mineral. 2000. 38 (5). Р. 1065—1073. https://doi.org/10.2113/gscanmin.38.5.1065
  26. Pearce J.A., Harris N.B.W., Tindle A.G. Trace element discrimination diagrams for the tectonic interpretation of granitic rocks. J. Petrol. 1984. 25 (4). Р. 956—983. https://doi.org/10.1093/petrology/25.4.956

PDF

Українська