Уран-свинцевий вік монацитів біотитових гнейсів середнього Побужжя Українського щита

УДК 550.93 Л.М.

Степанюк, Т.І. Довбуш, С.І. Курило, О.В. Зюльцле, Т.Б. Яськевич

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03680, м. Київ-142, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34

E-mail: stepaniuk@nas.gov.ua, kurylo.sergiy@gmail.com

Мова: українська

Мінералогічний журнал 2017, 39 (2): 46-56

Анотація: Біотитові і гранат-біотитові гнейси значно поширені в долині р. Пд. Буг від м. Гайворон до м. Первомайськ. вони описані в розрізах Бузької серії, Тиврівської, Зеленолевадівської товщ Дністровськобузької серії, де їх вважають стратигенними утвореннями. За нашими спостереженнями, більшість біотитових і гранат-біотитових гнейсів утворилась у результаті структурно-метаморфічних перетворень піроксенових плагіогнейсів і ендербітогнейсів, які супроводжувалися кремній-калієвим метасоматозом. Класичним уран-свинцевим ізотопним методом датовано монацити із біотитового гнейсу (метасоматиту), який у вигляді пластоподібного тіла залягає серед ендербітогнейсів у північному борту східної частини кошароолександрівського кар’єру. Вік монациту — 2026,5 ± 2,6 млн рр. у правому борту р. Пд. Буг в районі с. Зелена левада поширені різною мірою калішпатизовані та мігматизовані біотитові плагіогнейси, часто гіперстенвмісні, серед яких трапляються невеликі тіла гранітів. монацит у слабко калішпатизованому плагіогнейсі кристалізувався 2031,5 ± 6,7 млн рр. тому, практично одночасно з утворенням монациту в граніті — 2029,3 ± 2,1 млн рр. тому. Вік плагіогнейсу св. 6546, інт. 203—349 м, родовище Майське, визначали за "дорогоцінним" цирконом і за монацитом. Кристали "дорогоцінного" циркону кристалізувалися 2918 ± 7 млн рр. тому в результаті структурнометаморфічного перетворення порід в РТ-умовах гранулітової фації. Монацит кристалізувався значно пізніше "дорогоцінного" циркону — 1979,4 ± 1,7 млн рр. тому. Таким чином, біотитові гнейси середнього Побужжя, які нині помилково відносять до стратифікованих утворень, були сформовані в палеопротерозої 2,03—1,98 млрд рр. тому, у результаті структурнометаморфічних перетворень плагіогнейсів (ендербітогнейсів), що супроводжувалися процесами кремнійкалієвого метасоматозу.

Ключові слова: біотитовий гнейс, ізотопний вік, монацит, метасоматоз, середнє Побужжя.

Література: 1. Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.В., Верхогляд В.М., Легкова Г.В., Скобелев В.М., Терец Г.Я. ИГМР-1. Международный стандарт циркона для уран-свинцовых изотопных исследований // геохимия и рудообразование. — 1995. — № 21. — с. 164—167.
2. Бобров А.Б., Кирилюк В.П., Гошовский С.В., Степанюк Л.М., Гурский Д.С., Лысак А.М., Сиворонов А.А., Безвинный В.П., Зюльцле В.В., Приходько В.Л., Шпыльчак В.А. Гранулитовые структурно-формационные комплексы Украинского щита — Европейский эталон. — Львов : ЗукЦ, 2010. — 160 с.
3. Геохронологическая шкала докембрия украинского щита / Н.П. Щербак, Г.В. Артеменко, Е.Н. Бартницкий, В.М. Верхогляд, А.А. Комаристый, И.М Лесная, Н.Ю. Мицкевич, А.Н. Пономаренко, В.М. Скобелев, Д.Н. Щербак. — Киев : наук. думка, 1989. — 144 с.
4. Кирилюк В.П. Стратиграфия докембрия западной части украинского щита. статья 1. Стратиграфические комплексы докембрия и формации раннего архея // геол. журн. — 1982. — 42, № 3. — с. 88—103.
5. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію українського щита (схема та поясн. зап.) / К.Ю. Єсипчук, О.Б. Бобров, Л.М. степанюк, М.П. Щербак, Є.Б. Глеваський, В.М. Скобелєв, А.С. Дранник, М.В. Гейченко. — К. : УкрДГРІ, НСК України, 2004. — 30 с.
6. Лазько Е.М., Кирилюк В.П., Сиворонов А.А., Яценко Г.М. Нижний докембрий западной части Украинского щита (возрастные комплексы и формации). — Львов : вища шк., 1975. — 239 с.
7. Лазько Е.М., Кирилюк В.П., Лысак А.М. Геологические формации и проблемы стратиграфии нижнего докембрия Украинского щита // геол. журн. — 1984. — 44, № 2. — с. 103—112.
8. Степанюк Л.М. Метасоматична природа бiотитових та бiотитгранатових гнейсiв середнього Побужжя // Доп. НАН України. — 1997. — № 1. — с. 133—136.
9. Стратиграфические разрезы докембрия украинского щита / Н.П. Щербак, К.Е. Есипчук, Б.З. Берзенин, Е.Б. Глевасский, А.С. Дранник, Ю.К. Пийяр, Р.М. Полуновский, Т.А. Скаржинская, В.Н. Соловицкий, И.М. Этингоф, Я.П. Билынская, В.И. Ганоцкий, Г.Ф. Гузенко, А.С. Киселев, В.М. Клочков, В.В. Решетняк, Н.И. Босая, С.Г. Воронова, В.И. Пилипенко. — Киев : Наук. думка, 1985. — 168 с.
10. Яценко Г.М. Нижний докембрий центральной части Украинского щита (cтроение и металлогенические особенности формаций). — Львов : вища шк., 1980. — 140 с.
11. Krough T.E. А low contamination method for hydrothermal decomposition of zircon and extraction of u and Pb for isotopic age determination // Geochim. Cosmochim. Acta. — 1973. — 37, no 3. — P. 485—494.
12. Ludwig K.R. Pb dat for MSdoS, version 1.06 // u.S. Geol. Surv. openfile rept. — 1989. — 542, no 88. — р. 40.
13. Ludwig K.R. ISoPlot for MSdoS, version 2.0 // u.S. Geol. Surv. openfile rept. — 1990. — 557, no 88. — р. 38.

Українська