Саморідні метали в ударно-розплавлених породах Бовтиської імпактної структури

УДК 549.3 : 523.681.8

https://doi.org/10.15407/mineraljournal.37.04.058

Є.П. Гуров, В.В. Пермяков Інститут геологічних наук НАН України 01601, м. Київ, Україна, вул. О. Гончара, 55-б E-mail: yevgeniy.gurov@gmail.com Мова: російська Мінералогічний журнал 2015, 37 (4): 58-67 Анотація: Електронно-мікроскопічні дослідження ударно-розплавлених порід Бовтиської імпактної структури на Українському щиті дозволили встановити в них комплекс акцесорних самородних металів і сплавів, що утворилися на різних етапах формування потужної товщі імпактитів. Цинково-мідний сплав, мідисте срібло та золото у вигляді одиничних зерен знаходяться у складі розплавних імпактитів нижнього горизонту товщі, які складаються з мікролітів ромбічного піроксену і польових шпатів, занурених у склувату матрицю. Локалізація цих мінералів у склуватій матриці розплавних імпактитів, що не несуть слідів вторинних змін, свідчить про їх кристалізацію в остаточному ударному розплаві до його затвердіння. Самородні метали: мідь, платина, купроплатина, срібло та залізо, розповсюджені в ударно-розплавлених породах верхнього горизонту, що зазнали інтенсивної хлоритизації. Форма кристалізації самородних металів у вигляді мікропрожилок та їх тісний зв’язок із агрегатами хлориту свідчать про утворення цих мінералів під час вторинних змін імпактитів після їх остаточного затвердіння. Прояви акцесорної мінералізації самородної платини, купроплатини, міді та срібла в ударно-розплавлених породах кислого складу з вмістом SiO2 близько 68 ваг. %, ймовірно, пов’язані з наявністю домішки в породах речовини астероїда, який утворив Бовтиську структуру. Ключові слова: імпактна структура, ударно-розплавлена порода, самородна мідь, самородна платина, мідисте срібло, хлоритизація. Література: 1. Акимова А.В., Мохов А.В., Плотинская О.Ю. Первая находка природной латуни на Березняковском эпитермальном золоторудном месторождении (Южный Урал) // Федоровская сессия : Тез. — СПб., Россия, 2008. — С. 238—240. — RMS DPI 2008-2-75-0. 2. Бетехтин А.Г. Платина и некоторые другие минералы платиновой группы. — М. : Изд-во АН СССР, 1935. — 148 с. 3. Бондаренко В.М., Голубев В.А., Злобенко И.Ф., Мельничук Э.В., Радченко О.Ф., Татаринцев В.И., Цымбал С.Н. О находке золота в брекчированном габбро западной части Украинского щита // Минерал. журн. — 1981. — 3, № 2. — С. 98—101. 4. Вальтер А.А., Рябенко В.А. Взрывные кратеры Украинского щита. – Киев : Наук. думка, 1977. — 155 с. 5. Волков А.И., Жарский И.М. Большой химический справочник. — Минск : Сов. шк., 2005. — 608 с. 6. Гуров Е.П., Гурова Е.П. Геологическое строение и вещественный состав пород импактных структур. — Киев : Наук. думка, 1991. — 160 с. 7. Гуров Е.П., Колесов Г.М., Гурова Е.П. Состав импактитов Болтышской астроблемы // Метеоритика. — 1986. — Вып. 45. — С. 150—155. 8. Гуров Е.П., Пермяков В.В. Сульфиды в ударно-расплавленных породах Болтышской импактной структуры // Мінерал. журн. — 2014. — 36, № 3. — С. 76—85. 9. Гуров Е.П., Шехунова С.Б., Пермяков В.В. Болтышская импактная структура и ее ударно-расплавленные породы // Геофиз. журн. — 2011. — 33, № 5. — С. 66—89. 10. Дир У.А., Хауи Р.А., Зусман Дж. Породообразующие минералы. — М. : Мир, 1966. — Т. 5. — 408 с. 11. Масайтис В.Л., Данилин А.Н., Мащак М.С., Райхлин А.И., Селивановская Т.В.. Шаденков Е.М. Геология астроблем. — Л. : Недра, 1980. — 232 с. 12. Минералы : Справ. / Гл. ред. Ф.В. Чухров. — М. : Изд-во АН СССР, 1960. — Т. 1. — 618 с. 13. Новгородова М. И. Самородные металлы. — М. : Знание, 1987. — 48 с. 14. Новгородова М.И., Юсупов Р.Г., Свешникова Е.В. Самородные металлы и карбиды из трубок взрыва щелочных базальтоидов // Самородные металлы в изверженных горных породах : Тез. докл. Всесоюз. конф. "Самородное элементообразование в эндогенных процессах". — Якутск : Якут. фил. СО АН СССР, 1985. — Ч. 1. — С. 12—14. 15. Татаринцев В.И. Рудные минералы и их генезис в породах взрывных кольцевых структур Украины : Автореф. дис. … канд. геол.-минерал. наук. — Киев, 1984. — 18 с. 16. Татаринцев В.И., Цымбал С.Н. Рудные минералы взрывных структур // Взрывные кольцевые структуры щитов и платформ. — М. : Недра, 1985. — С. 97—134. 17. Татаринцев В.И., Цымбал С.Н., Легкова Г.В., Самойлович Л.Г., Шаркин О.П. Теллуриды висмута в породах взрывной структуры Украинского щита // Геол. журн. — 1985. — 45, № 3. — С. 75—82. 18. Фрондел Дж. Минералогия Луны. — М. : Мир, 1978. — 334 с. 19. Ames D.E., Jonasson I.R., Gibson H.L., Pope K. Impact-generated hydrothermal system — constraints from the large paleoproterozoic Sudbury crater // Biological processes associated with impact events / Eds. C. Cockell, C. Koeberl, I. Gilmour. — Berlin : Springer, 2006. — P. 21—100. 20. Ames D.F., Kjarsgaard I.M., Doumas S.L. Sudbury Ni–Cu–PGE ore mineralogy compilation: Sudbury Targeted Geoscience Initiative. — Geol. Surv. Canada, 1787. — 2003. — CD-ROM. 21. Andreoli M.A.G., Ashwal L.D., Hart R.J., Huinzenga J.M. A Ni- and PGE-enriched quartz norite melt complex in the Late Jurassic Morokweng impact structure, South Africa // Large meteorite impacts and planetary evolution II / Eds. B.O. Dressler, V.L. Sharpton. — 1999. — P. 91—108. — (Geol. Soc. Amer. Spec. Pap., No 339). 22. Blau P.J., Axon H.J., Goldstein J.I. Investigation of the Canyon Diablo metallic spheroids and their relationship to the breakup of the Canyon Diablo meteorite // J. Geophys. Res. — 1973. — 78. — P. 363—374. 23. Bowen N. L., Schairer J. F. The system MgO — FeO — SiO2 // Amer. J. Sci. — 1935. — 29. — P. 151—217. 24. Doehne E., Margolis S.V. Trace-element geochemistry and mineralogy of the Cretaceous/Tertiary boundary; Identification of extraterrestrial components // Geol. Soc. Amer. Spec. Pap. — 1990. — 247. — P. 367—382. 25. El Goresy A. The opaque minerals in impact glasses // Shock metamorphism of natural materials / Eds. B.M. Short, M.N. French. — Baltimore, USA : Mono Book Corp., 1968. — P. 531—553. 26. Farrow C.E.G., Watkinson D.H. Diversity of precious-metal mineralization in footwall Cu–Ni–PGE deposits, Sudbury, Ontario: implications for hydrothermal models of formation // Can. Miner. — 1997. — 35. — P. 817—839. 27. Fregerslev S., Carstens H. Fe Ni metal in impact melt rocks of the Lappajärvi, Finland // Contribs Mineral. and Petrol. — 1976. — 55. — P. 256—263. 28. Grieve R. A. F., Reny G., Gurov E. P., Ryabenko V. A. The melt rocks of the Boltysh impact crater, Ukraine, USSR // Contribs Mineral. and Petrol. — 1987. — 96. — P. 56—62. 29. Gurоv E.P., Kelley S.P., Koeberl C., Dykan N.I. Sediments and impact rocks filling the Boltysh impact crater. // Biological processes associated with impact events / Eds. C. Cockell, C. Koeberl, I. Gilmour. — Berlin : Springer, 2006. — P. 335—358. 30. Gurov E.P., Shekhunova S.B., Permyakov V.V. Accessory and opaque minerals in impact melt rocks of the Boltysh structure, Ukraine // Meteoritics and Planet. Sci. — 2015. — 50. — P. 1139—1155. 31. McDonald I., Koeberl C., Gurov E. A meteorite component in melt rocks from the Boltysh impact structure, Ukraine : First Assessment ) // Lunar and Planet. Sci. Conf. : Abstr. — 40. — 2009. — No 1252. 32. Naumov M.V. Impact-generated hydrothermal systems: data from Popigai, Kara, and Puchezh-Katunki impact structures // Impacts in Precambrian Shields / Eds. J. Plado, L.J. Pesonen. — Berlin : Springer, 2002. — P. 117— 171. 33. Tuttle O.F., Bowen N.L. Origin of granite in the light of experimental studies in the system NaAlSi3O8–KAlSi3O8–SiO2–H2O. — Geol. Soc. Amer. Mem. — 1958. — 74. — 153 p. 34. Xie Y., Hou Z., Xu J., Yuan Z., Bai G., Li X. Discovery of Cu-Zn, Cu-Sn intermetallic minerals and its significance for genesis of the Mianning-Dechang REE Metallogenic Belt, Sichuan Province, China // Sci. of China. Ser. D 49. — 2006. — P. 597—603.