САМОРОДНОМЕТАЛЕВО-СУЛЬФІДНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ПЕРЖАНСЬКОГО РУДНОГО ВУЗЛА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.39.04.077
УДК 549.553.277
Б.І. Слободян 1, В.І. Павлишин 2, С.М. Бондаренко 2, Л.М. Степанюк 2, В.О. Сьомка 2, С.І. Курило 2
1 ДП "Українська геологічна компанія"
02088, м. Київ, Україна, пров. Геофізиків, 10
E-mail: sbiv@ukr.net
2 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
E-mail: V.I.Pavlyshyn@gmail.com, stepaniuk@nas.gov.ua,
sbond.igmr@gmail.com, kurylo.sergiy@gmail.com
САМОРОДНОМЕТАЛЕВО-СУЛЬФІДНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ПЕРЖАНСЬКОГО РУДНОГО ВУЗЛА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2017, 39 (4): 77-88
Анотація: Наведено результати дослідження рудних мінералів Пержанського рудного вузла (Український щит (УЩ)), які належать до класу самородних елементів і сульфідів. Пержанський рудний вузол (який ще називають рудно-тектонічним), за розмаїттям мінеральних видів і геохімічним спектром наявних у ньому елементів не має собі рівних в межах УЩ. У цій структурі виявлено близько 70 мінералів, які належать до різних класів — силікатів і алюмосилікатів, оксидів, фосфатів, сульфідів, галоїдів, самородних елементів. Чимало з них уперше виявлено в Україні, а деякі рідкісні мінерали відомі лише в декількох районах світу. Сульфідні руди переважно мають галеніт-борніт-халькозин-халькопірит-сфалеритовий склад із вмістом сульфідів 5—20 % і локалізуються у зонах окварцювання, катаклазу, калішпатизації та грейзенізації пержанських гранітів. Галеніт — панівний сульфідний мінерал у рудних тілах: 10—60 % від загального об’єму поліметалевої мінералізації. За даними мінераграфічних досліджень, у зонах вторинного сульфідного збагачення наявні декілька генерацій галеніту. Самородне срібло концентрується винятково в зонах вторинного сульфідного збагачення з сульфідами — аргентитом, штромейєритом. Значна кількість срібла концентрується у вторинних сульфідах міді (халькозині, бетехтініті, ковеліні, дигеніті) за рахунок прояву ізоморфізму Ag1+ → Cu1+. В асоціації зі сріблом виявлено електрум та самородну мідь. Зроблено висновок, що самороднометалево-сульфідна мінералізація формувалася у зоні дії глибинних розломів під час і після кристалізації магми пержанського граніту внаслідок активізації флюїдних потоків.
Ключові слова: самороднометалево-сульфідна мінералізація, Пержанський рудний вузол, Український щит.
Література:
1. Бартницкий Е.Н., Нечаев С.В., Стульчиков В.А. Модельный возраст и некоторые генетические особенности галенитов Украинского щита // Геохимия и рудообразование. — 1985. — Вып. 13. — С. 13—23.
2. Безпалько Н.А. Петрологія і акцесорні мінерали гранітів та метасоматитів Північної Волині. — К. : Наук. думка, 1970. — 163 с.
3. Белов Н.В. Очерки по структурной минералогии. — М. : Недра, 1976. — 344 с.
4. Беспалько Н.А., Лунько В.Ф., Металиди С.В., Слыш Р.А. Классификация метасоматитов Сущано-Пержанской зоны // Геохимия и рудообразование. — 1978. — № 7. — С. 16—24.
5. Бондаренко С.Н., Самойлович Л.Г., Нечаев С.Вл. Новые данные по минералогии и геохимии вольфрама Северо-Западной части Украинского щита // Минерал. журн. — 1987. — 9, № 5. — С. 91—95.
6. Висоцький Б.Л., Ликов Л.І., Приходько В.Л. та ін. Геолого-економічна оцінка Пержанського рудного поля // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. — 2005. — № 1. — С. 172—179.
7. Возняк Д., Галабурда Ю., Бельський В., Довбуш Т. Нове бачення особливостей умов формування Пержанського берилієвого родовища на Українському щиті // Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки : Матеріали міжнар. наук. конф. (Львів, 7—9 жовт. 2015 р.) / Відп. ред. М. Павлунь. — Львів, 2015. — С. 37—39.
8. Возняк Д.К., Павлишин В.І. Фізико-хімічні умови формування та особливості локалізації заноришевих пегматитів Волині (Український щит) // Мінерал. журн. — 2008. — 30, № 1. — С. 5—20.
9. Войновський А.С., Бочай Л.В., Нечаєв С.В. та ін. Комплексна металогенічна карта України. Поясн. записка, 1 : 500 000 / УкрДГРІ, Держ. геол. служба Мінекоресурсів України. — К., 2002. — 336 с.
10. Гаврусевич Б.О. Основні риси мінералогії Пержанського інтрузивного комплексу // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геол. — 1962. — № 5, Вип. 1. — С. 33—37.
11. Галабурда Ю.А., Павлишин В.И., Красильщикова О.А. и др. Типоморфные особенности кварца из метасоматических образований (на примере метасоматитов северо-западной части УЩ и Криворожского бассейна) // Региональная и генетическая минералогия. — 1978. — Вып. 1. — С. 48—58.
12. Галецкий Л.С. Гентгельвиновое оруденение — новый высококачественный тип бериллиевого сырья // Геология рудн. месторождений. — 1971. — № 3. — С. 21—30.
13. Галецький Л.С., Шевченко Т.П., Чернієнко Н.М. Нові уявлення про геологічну структуру та металогенію території України // Геол. журн. — 2008. — № 3. — С. 74—83.
14. Грінченко О.В., Бондаренко С.М., Сьомка В.О. Срібло в протерозойських комплексах західної частини Українського щита (особливості поширення, мінералого-геохімічні аспекти) // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геол. — 2006. — Вип. 37. — С. 17—20.
15. Гурвич С.И., Брусницина М.В., Дусяцкий В.А., Лунько В.Ф. Новый перспективный тип бериллиево-цинкового оруденения // Разведка и охрана недр. — 1962. — № 8. — С. 3—6.
16. Гурвич С.И., Зубков Л.В., Галецкий Л.С. Геолого-минералогические особенности бериллиевого оруденения, связанного с гентгельвином // Сов. геология. — 1965. — № 2. — С. 29—44.
17. Гурский Д.С., Есипчук К.Е., Калинин В.И., Кулиш Е.А., Нечаев С.В., Третьяков Ю.И., Шумлянский В.А. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Т. I. Металлические полезные ископаемые / Науч. ред. Н.П. Щербак, А.Б. Бобров. — Киев-Львов : Центр Европы, 2005. — 785 с.
18. Гурський Д.С., Чорнокур І.Г. Пержанське родовище берилію (геологія та перспективи освоєння в контексті світових і вітчизняних тенденцій розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів) // Мінеральні ресурси України. — 2009. — № 4. — С. 22—32.
19. Зинченко О.В., Павлишин В.И. Конституционные и типоморфные особенности слюды метасоматитов Украины // Минерал. сб. — 1980. — № 34, вып. 2. — С. 53—61.
20. Зубков Л.В., Галецкий Л.С., Металиди С.В. Минералы гельвиновой группы и их месторождения. — Киев : Наук. думка, 1976. — 215 с.
21. Кондратенко П.А., Костенко М.М. Перспективи сріблоносності Пержанського рудного поля // Мінеральні ресурси України. — 2015. — № 2. — С. 7—11.
22. Металиди С.В., Нечаев С.В. Сущано-Пержанская зона (геология, минералогия, рудоносность). — Киев : Наук. думка, 1983. — 136 с.
23. Нечаев С.В., Бондаренко С.Н., Егорова Л.Н. Бетехтинит — первая находка на Украине // Минерал. журн. — 1986. — 8, № 1. — С. 84—87.
24. Нечаев С.В., Бондаренко С.Н., Бучинская К.М. и др. Минеральная форма золота и серебра в интрузивных сиенитах и метасоматитах Украинского щита // Докл. АН СССР. — 1986. — 289, № 6. — С. 1483—1487.
25. Нечаев С.В., Бондаренко С.Н., Бучинская К.М., Бондаренко И.Н. Новые разновидности минеральных видов в природном ряду гринокит-вюрцит // Минерал. журн. — 1994. — 16, № 3/4. — С. 85—89.
26. Нечаев С.В. Серебро и золото Пержанского рудного узла (информация и не только к размышлениям) // Геолог України. — 2011. — № 1. — С. 90—104.
27. Нечаев С.Вл., Козак С.А. Бондаренко С.Н. Самородные индий и железо в оловоносных грейзенах Украинского щита // Минерал. журн. — 1987. — 9, № 5/6. — С. 74—78.
28. Павлишин В.И. Некоторые возможности прогнозирования рудоносности гранитоидов на основе информации по типоморфизму породообразующих минералов (на примере гранитоидов Украинского щита) // Минералогические критерии оценки рудоносности. — Л. : Наука, 1981. — С. 84—89.
29. Павлишин В.И. Типоморфизм кварца, слюд и полевых шпатов в эндогенных образованиях. — Киев : Наук. думка, 1983. — 232 с.
30. Рокачук Т.А., Павлишин В.И. Термолюминесцентные особенности щелочных полевых шпатов из районов редкометальной и урановой минерализации // Конституция и свойства минералов. — 1976. — Вып. 10. — С. 79—92.
31. Романюк Л.С. Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району // Геол. журн. — 2013. — № 2. — С. 37—42.
32. Сьомка В.О., Квасниця І.В., Бондаренко С.М., Сьомка Г.В. Дипірамідальні кристали молібденіту Пержанського рудного району (Яструбецький масив, Волинський мегаблок Українського щита) // Мінерал. журн. — 2015. — 37, № 3. — С. 37—44.
33. Шпанов Е.П. Группа гельвина // Типоморфизм минералов. Справ. / Под ред. Л.В. Чернышевой. — М. : Недра, 1989. — С. 136—143.