ГЕНЕЗИС СІРОГО "СОКОЛИНОГО ОКА" КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ
УДК 549 : 553.8 : 353.31 (477.63)
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.38.02.046
Андрейчак В.О., Євтєхов В.Д., Євтєхова А.В.
Державна установа вищої освіти "Криворізький національний університет"
50002, м. Кривий Ріг, Україна, вул. ХХІІ партз’їзду, 11
E-mail: mineralogia.knu@gmail.com; evtekhov@gmail.com; eva_anna@mail.ru
ГЕНЕЗИС СІРОГО "СОКОЛИНОГО ОКА" КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ
Мова: українська
Мінералогічний журнал 2016, 38 (2): 46-51
Анотація: Викладено результати комплексного мінералогічного дослідження сірого "соколиного ока" — найбільш поширеного різновиду в залізорудній товщі Криворізького басейну. Прояви ока відомі в продуктивних залізорудних і вмісних товщах практично всіх залізорудних родовищ Кривбасу, але найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища. Забарвлення та гемологічну цінність сірого "соколиного ока" визначають мінеральний склад, структура, текстура каменю, що залежать від умов його утворення. Вихідним матеріалом для сірого "соколиного ока" був кумінгтонітовий азбест матаморфогенних альпійських жил серед магнетит-кумінгтонітових кварцитів саксаганської світи. На регресивній стадії динамотермального метаморфізму він зазнав окварцювання, що спричинило утворення сірого "соколиного ока". Сіре "соколине око" найвищої якості характеризується близьким до паритетного співвідношенням первинного кумінгтоніту та епігенетичного кварцу. Подальше наростання інтенсивності окварцювання призводило до негативних наслідків: "соколине око" поступово заміщувалось мономінеральним гранобластовим агрегатом кварцу, камінь втрачав ефект переливчастості.
Ключові слова: залізисто-кремениста формація, Криворізький басейн, сіре "соколине око", локалізація, морфологія індивідів і агрегатів, мінеральний склад.
Література
1. Андрейчак В.О., Євтєхов В.Д. Локалізація проявів соколиного і тигрового ока Криворізького басейну // Сучасна геологічна наука і практика в дослідженнях студентів і молодих фахівців : Матеріали IX Всеукр. наук.-практ. конф. (Кривий Ріг, 22—24 берез. 2012 р.). — Кривий Ріг, 2012. — С. 85—89.
2. Андрейчак В.О., Євтєхов В.Д. Поширення тигрового та соколиного ока у межах Криворізького басейну // Cучасна геологічна наука і практика в дослідженнях студентів і молодих фахівців : Матеріали Х Всеукр. наук.-практ. конф. (Кривий Ріг, 21—23 берез. 2013 р.). — Кривий Ріг, 2013 — С. 81—84.
3. Баранов П.Н. Гемологія: діагностика, дизайн, оброблення, оцінювання самоцвітів. — Дніпропетровськ : Метал, 2002. — 208 с.
4. Блоха В.Д. О поделочных камнях Кривбасса // Відом. Акад. гірн. наук України. — 1997. — № 4. — С. 45—46.
5. Євтєхов В.Д., Паранько І.С. До проблеми розвитку мінерально-сировинної бази Криворізького басейну // Мінер. ресурси України. — 1999. — № 2. — С. 7—11.
6. Євтєхов В.Д. Етапи формування комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Криворізько-Кременчуцького лініаменту // Відом. Акад. гірн. наук України. — 1997. — № 4. — С. 121—125.
7. Євтєхова Г.В. Зональність альпійських жил залізорудної товщі Криворізького басейну. І. Метаморфогенні жили // Геол.-мінерал. вісн. Криворіз. нац. ун-ту. — 2004. — № 1 (11). — С. 55—64.
8. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И., Белевцев Р.Я., Возняк Д.К., Галабурда Ю.А., Галий С.А., Квасница В.Н., Кульчицкая А.А., Мельник Ю.П., Мельников В.С., Павлишин В.И., Пирогов Б.И., Туркевич Г.И. Минералогия Криворожского бассейна. — Киев : Наук. думка, 1977. — 543 с.
9. Стоун Дж. Все о драгоценных камнях. — М. : Оникс, 2004. — 175 с.
10. Хефлик В., Баранов П.Н., Натканец-Новак Л., Думанска-Словик М., Шевченко С.В., Никитенко И.С. Минералогические особенности кварцевого кошачьего глаза из Криворожских железорудных месторождений // Наук. вісн. Нац. гірн. ун-ту. — 2008. — № 8. — С. 68—72.
11. Heaney P.J., Fisher D.M. New interpretation of the origin of tiger's-eye // Geology. — 2003. — 31. — P. 323—326.